Майстри сумних висновків
НА СЛУЖБІ ПРАВОСУДДЯ
І в наші дні в експертній практиці розглядаються питання, що їх вивчав реформатор античної медицини Гіппократ: про аборти, терміни вагітності, життєздатність недоношених немовлят, ступені різних пошкоджень. Однак офіційне народження саме судової медицини пов’язують з ім’ям француза Амбруаза Паре і його трактатом 1579 року, одним із розділів якого були «Поради до складання судово-медичних висновків».
У Росії Петро I звів у ранг закону необхідність розтину трупів у випадках насильницької смерті, що було зафіксовано в артикулі 154 Військового статуту 1716 року.
Начальник Чернігівського обласного бюро судово-медичної експертизи Володимир Вишневський стверджує, що його служба покликана передавати медичні знання судово-слідчим органам.
— Проведення судово-медичної експертизи чітко регламентують Кримінально-процесуальний кодекс, Закон «Про судову експертизу» 1994 року, — стверджує заступник голови Чернігівського обласного суду з кримінальних справ Микола Ярошенко. — А багато кримінальних справ, зокрема, таких, у яких необхідно з’ясовувати причини смерті, характер і ступінь тілесних ушкоджень, вік тощо, навіть не розглядаються без висновку експерта.
Складність полягає в тому, що не завжди навіть самі медики можуть чітко розмежувати ступінь тілесних ушкоджень. А по-різному кваліфіковані, приблизно рівні ушкодження ставлять потерпілих у нерівні умови перед законом.
Приміром, третій рік через протиріччя у висновках експертів триває розгляд кримінальної справи по обвинуваченню хірурга однієї лікарні за статтею 105 (необережне тяжке або середнього ступеня тілесне ушкодження) Кримінального кодексу. Він у травні 1995 року, як вважає слідство, припустився лікарських помилок, які призвели до ампутації в потерпілої ноги.
Проте навіть незважаючи на те, що рівень підготовки наших експертів іноді залишає бажати кращого, не можна не відзначити, що бюро судово-медичної експертизи, попри безліч проблем, завжди прагне надати посильну допомогу й забезпечити роботу правоохоронних органів і судів.
ЖЕРТВИ МІЖУСОБИЦЬ
Від судової медицини не завжди віє холодом смерті. Значно більша кількість живих звертається до експертів, коли потрібно визначити тяжкість тілесних ушкоджень чи зв’язати ту чи іншу травму, отриману інколи багато десятиріч тому, із захворюваннями наших днів.
Двом експертам в обласному центрі щодня доводиться оглядати десятки потерпілих. Їхній потік значно збільшується навесні й улітку. Йдуть усі, хто не поділив межу, дружину, чоловіка, пляшку.
Експерт із 16-річним стажем Володимир Ювчик переконаний, що експертизу необхідно зробити платною хоча б символічно, тоді потік «побутових» потерпілих значно зменшиться.
— Ось уже два роки, як у нас зняли доплату за лікарську категорію, і в людей зник стимул її підвищувати. Задовольняються періодичним підтвердженням уже наданої, — розмірковує В.Ювчик. — До того ж і працювати стало значно гірше. З міліції та прокуратури звільняються найкращі кадри, а молодь, яка приходить їм на зміну, не завжди в змозі правильно сформулювати питання, які має вирішити експерт.
ВЕРШИТЕЛІ ДОЛЬ
Питань постає безліч, і часом від правильної відповіді залежить чиясь доля. Завідуюча імунологічним відділенням Тетяна Поддяча згадує випадок, коли чоловік зізнався у згвалтуванні й убивстві. Імунологам удалося довести його непричетність, а через певний час знайшли справжнього злочинця. У тому, що лжезізнання «вибили» правоохоронні органи, Тетяна Поддяча сумнівається. За її словами, самонаклепник просто хотів напередодні зими змінити лісову «квартиру», де жив буквально в соломі, на «упорядковану» колонію.
Протилежний випадок, коли вбивство намагалися видати за нещасний випадок, згадала завідуюча гістологічним відділенням Вероніка Белько. Провівши друзів після вечірки, молодий чоловік, повернувшись, побачив «раптово померлу» дружину. І лише завдяки експерту, котрий зумів помітити на тілі жертви ледь помітну електромітку, вдалося розкрити злочин. Чоловік зізнався, що життя не склалося, і він, намагаючись забезпечити собі «алібі», після повернення оголеним електродротом убив обраницю, котра мила посуд, і викликав «швидку».
СЕЗОННІ ТРАВМИ
Начальник бюро, експерт вищої категорії Володимир Вишневський переконаний, що його колеги спроможні провести межу між насильницьким і випадковим (раптова смерть) чи свідомим (суїцид) переходом до іншого світу. У цьому й полягає суть їхньої роботи. А висновки експертів практично завжди підтверджують (у разі призначення) повторні чи комісійні експертизи.
Траплялося, щоправда, не приховує Володимир Вишневський, коли не вельми сумлінні експерти могли щось «недоглядіти», але їх виправляли. А з тими, хто знімав стрес алкоголем, розлучалися, хоча кадрова проблема й існує.
За 20 років роботи в обласному бюро його нинішній начальник В.Вишневський пересвідчився, що характер смерті чи травм, крім усього іншого, залежить і від пори року. Якщо взимку чимало людей гине від отруєнь чадним газом, то з початком весни зростає кількість згвалтувань і дорожньо-транспортних випадків за участю мотоциклістів. А в травні традиційний «сплеск» утоплеників.
— Прикро, що вода забирає життя молодих людей, інколи хороших спортсменів, — каже лікар Вишневський. — Причина, як правило, тривіальна — алкоголь. Родичі ще можуть повірити, коли нещастя сталося на очах. А коли ні, висувається безліч версій убивства.
СМЕРТЬ РОЗСТАВЛЯЄ
КРАПКИ НАД «І»
Імунологічному й цитологічному відділенням доводиться працювати з кров’ю, потом і слізьми у прямому значенні слова. Об’єкти їхніх досліджень — сліди життєдіяльності людини, виявлені на місці чи знарядді злочину, яким інколи може стати звичайний будильник.
Імунолог Т.Поддяча розповідає, що часом до них звертаються з проханням відтворити портрет за... капелюхом. А стать людини можна визначити за єдиною волосиною.
А в тому, що смерть розставляє крапки над «і», анітрішки не сумнівається гістолог В.Белько, котра вважає своє відділення «правою рукою» судово-медичних експертів.
— Біля секційного столу експерт не завжди може відрізнити нещасний випадок від убивства, — каже В.Белько. — А завдання гістолога саме й полягає у визначенні характеру смерті.
Досліджуваний гістологами матеріал — спеціально підготовлені зрізи людських органів — своєрідна схема життя і смерті людини, за якою можна встановити, на що вона хворіла й від чого померла.
ТЕРПІННЯ НА МЕЖІ
Бюро може провести практично будь-яку судово-медичну експертизу. Проте через відсутність коштів немає змоги придбати необхідний інструментарій, реактиви, барвники. Ремонт, як зауважив В.Вишневський, в і без того старовинних приміщеннях не робили вже 15 років. А голова профспілки завідуючий токсикологічним відділенням Сергій Мелашенко не може вирішити питання спецхарчування: забезпечити людей, котрі постійно наражаються на небезпеку заразитися і працюють із токсичними речовинами, звичайним молоком. І все, знов-таки, через брак коштів. За його словами, з листопада позаминулого року ні копійки не виділено на охорону праці.
— Кожен співробітник виконує по дві-три норми, — стверджує С.Мелашенко, — а ми не тільки не отримуємо доплат за інтенсивну працю — від чого, за великим рахунком, страждає якість — а навіть не можемо вчасно отримати зарплату. Уже понад рік нам не виплачують відрядні. Зарплату отримали тільки за липень минулого року. Терпіння співробітників на межі, і ми змушені організовуватися для захисту своїх прав.
