Меценатський подарунок прикрасив експозицію

На ній зображені південь України, Крим і Чорне море. Директор музею Надія Капустіна вважає, що мапа є унікальним джерелом інформації, яке стосується часів запорізького козацтва. «Карт цього періоду збереглося мало, тим більш цінна вона для історії нашого краю — на ній видно 13 порогів і приток Дніпра, наприклад, Самара», — каже директор. У фондах музею нині зберігається 265 різних мап і креслень періоду XVIII—ХХ століть, які дають яскраве уявлення про природу Придніпров’я, історію землеволодіння й економіки, а також місцеву топонімію. Нова мапа — найстаріша, вона має латинську назву Taurika Chersonesus і колись входила до німецького атласу Geographiae universellis — «Всезагальна географія». Атлас було надруковано в Нюрнберзі 1681 року видавцем Йоганном Хоффманном, а його укладач — відомий французький картограф П’єр Дюваль. Про останнього відомо, що народився він в Абвілі, мешкав і працював у Парижі. 1650 р. отримав титул Королівського географа. Найбільш видатною працею П. Дюваля вважається збірний атлас Cartes geographiques methodiquement..., зібраний з карт відомих голландських і французьких картографів XVII століття і невеликої кількості карт самого П. Дюваля. 1661 р. вийшло у світ видання La geographie universelle... (Париж, 1661) з картами країн Європи, яке перевидавалося багато разів аж до 1712 р. Однією з робіт, що колись входили до цього атласу, і є згадана мапа — виконана вона в техніці «мидеріт» з ручним розфарбовуванням. За час свого існування Дніпропетровський історичний музей не раз поповнював свої колекції завдяки меценатам. Цього разу старовинну мапу подарував один з друзів музею — дніпропетровський підприємець Дмитро Піркл. Протягом п’яти років він передав музею ім. Д.Яворницького більше ніж 200 цінних історичних пам’ятників, які органічно влилися до музейного зібрання. Варто зазначити, що Д. Піркл передавав коштовні експонати не лише дніпропетровським музейникам, але Львівському історичному музею, Музею Івана Гончара в Києві, Українському музею в Нью-Йорку, а також Чигиринському національному заповіднику, наприклад, сім срібних медалей, присвячених гетьманам України. Загалом, розповідають співробітники Дніпропетровського історичного музею, підприємець витратив на поповнення музейних колекцій понад 120 тис. гривень, хоча, як відомо, добродійність не вимірюється грошима.