Мій робочий день починається з «Дня»
1. А це і є моя газета. Мій робочий день починається з «Дня». Три десятки років я досліджую проблему взаємовідносин людини (особистості) і держави, і одним із джерел, природно, є газета. За ці десятиріччя перелопачено тонни газетних матеріалів, і тому з найвищою достовірністю і відповідальністю можу сказати, що «День» — одне із кращих восьмисторінкових видань.
Особливо чітко «обличчя газети» виявилося у період президентських виборів. На початку цього року за круглим столом у «Зеркале недели» одна з журналісток сказала: як нами будуть користуватися у президентську кампанію? На що напрошувалася відповідь: як ви, журналісти, дозволите.
2. Чим живе суспільство і що воно собою сьогодні становить, досить достовірно описали у своїй статті Ю. Саєнко, В. Кузьменко і О. Романчук «Україна: стан невизначеності». Особисто я стан цієї, м'яко кажучи, невизначеності, у якому перебуває кожний індивідуум суспільства, бачу ізсередини: багато їжджу по Україні, зустрічаюся і розмовляю з величезною кількістю співгромадян.
3. Порівнюючи з іншими виданнями виділив би чіткість і достовірність і особливо — улюблені мною аналітичні статті та інтерв'ю з особистостями.
5. Одним із недоліків вважаю надто малу кількість матеріалів про те, що про нас думають за рубежем, а у це «дзеркало» треба заглядати.
Надто слабко і поверхово висвітлювалася тема малого підприємництва. Цю тему я відстежую біля 25 років, я патріот підприємництва. І, на жаль, у жодній газеті, від районних до столичних, не зустрів публікацій на тему, як «вирощують» підприємців у країнах з розвиненою економікою і економікою, що розвивається, як от Польща, Чехія. А це ж поряд, «за парканом», не кажучи вже про Америку та інші високорозвинені країни.
