Між двох труб
Учора Президент України Віктор Ющенко, незважаючи на нестабільну політичну ситуацію в країні, вирушив із одноденним робочим візитом до Польщі для участі в енергетичному самміті у Кракові. Схоже, проблематика цього форуму для Президента й України є не менш важливою, ніж нинішні внутрішньополітичні непорозуміння. На першому сесійному засіданні йтиметься про енергетичну безпеку й шляхи протидії кризовим явищам. Потім учасники обговорять стратегію розвитку національних енергетичних секторів і концепцію транспортного коридору Середня Азія — Південний Кавказ — Центральна Європа. Передбачається, що на початку цього засідання пройде мультимедійна презентація проекту нафтопроводу «Одеса — Броди — Гданськ». У самміті, крім представників Польщі й України, візьмуть участь президенти Азербайджану, Грузії й Литви Ільхам Алієв, Михайло Саакашвілі та Валдас Адамкус.
Коло учасників, а також терміновість скликання цього форуму дозволяють передбачити, що він є своєрідною відповіддю на активізацію російської політики у багатому запасами нафти та газу середньоазіатському регіоні та спробою примусити Росію грати в енергетичні ігри за європейськими правилами. Участь у ньому України, крім того, ставить своєю метою реанімувати проект добудування нафтопроводу Одеса — Броди до Гданська, про що може свідчити не лише його мультимедійна презентація, але і склад делегації, яка залишиться у Кракові після від’їзду Віктора Ющенка до Київа (віце-прем’єр Андрій Клюєв і міністр закордонних справ Арсеній Яценюк).
Свій інтерес на цьому самміті має й Польща, яка заблокувала початок переговорів ЄС — Росія щодо укладення нової угоди, у відповідь на російське ембарго на поставки польської сільськогосподарської продукції. Польща домагається того, щоб нова угода щодо партнерства та співпраці між Європейським Союзом і Росією, включала забезпечення гарантованих поставок енергоносіїв до Європи. Напередодні міністр закордонних справ країни Ганна Фотига заявила, виступаючи в нижній палаті парламенту Польщі: «Новий документ про партнерство повинен гарантувати енергетичну безпеку та прозорість енергетичного ринку». «Ми хочемо провести єдину політику відносно Росії», — заявила Фотига польським парламентаріям. І, вочевидь, краківський самміт повинен сприяти Польщі в цьому. Особлива ставка, мабуть, робиться на Україну, яка все ще залишається стратегічним партнером Росії. І вже сама присутність Ющенка у Кракові недвозначно натякає на те, що наша країна може взяти на себе посередницьку місію й цим посилити свої позиції як у відносинах із Польщею, яка поки що лише на словах підтримує проект добудовування нафтопроводу до Гданська, і з Росією, з якою повинна буде домовлятися про нові ціни на газ і тарифи на його транзит через українську територію до Європи.
Мабуть ця версія не позбавлена підгрунтя. Не випадково учора на засіданні російської Держдуми прозвучала пропозиція підготувати заяву у зв’язку з проведенням у Польщі «антиросійського енергетичного форуму». Із ним виступив член фракції «Справедлива Росія» Микола Павлов. Він запропонував засудити антиросійську спрямованість цього форуму.
На час верстки газети з Кракова ще не було докладних повідомлень. Але попередня інформація, яка надходить із кулуарів самміту говорить про те, що можна очікувати доволі несподівані повороти. Зокрема, Президент України зазначив, що одним із напрямків діяльності Організації за демократію й економічний розвиток — ГУАМ, можуть стати їхні спільні заходи із підготовки фіналу Чемпіонату Європи по футболу «Євро-2012». За повідомленням прес-служби глави держави, про це він сказав у ході зустрічі з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим і президентом Грузії Михаїлом Саакашвілі перед початком Енергетичного самміту. Сторони також чергового разу розглянули можливість створення спільного миротворчого батальйону країн ГУАМ і обговорили узгодження підходів щодо врегулювання конфліктів у гарячих точках.
Тим часом Казахстан і Росія того ж дня домовилися про розширення потужності Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) із 23 до 40 мільйонів тонн на рік. Цей захід орієнтований на майбутній трубопровід Бургас — Александрополіс, який створює Росія. І того ж дня президенти РФ і Туркменії висловили особливу зацікавленість у подальшому розвитку масштабного російсько-туркменського партнерства у сфері нафтогазового комплексу та транспортування енергоресурсів, яке передбачає поставки природного газу з Туркменістану до РФ на довготривалих засадах. А «Газпром» і «Туркменгаз» уперше підписали диспетчерську угоду, направлену на синхронізацію транспортних режимів системи газопроводів «Середня Азія — Центр».
Так що Кракову навряд чи вдасться якось уплинути на російську політику в царині енергетики. Проте Україна повинна отримати з цієї ситуації якомога більшу користь.
