Міжнародні коридори: українська складова порядку
Наступного тижня у Києві пройде міжнародна транспортна конференція. Центральною її темою стануть функціонування і розвиток інфраструктури міжнародних транспортних коридорів (МТК). Україна приділяє цим питанням велику увагу, а тому брати участь у конференції будуть, повідомляє Інтерфакс-Україна, прем’єр-міністр Анатолій Кінах і міністр транспорту Григорій Кирпа.
Проведення цієї конференції у Києві свідчить про важливу роль України як у створенні міжнародних транспортних коридорів у рамках програми Tacis, так і в наповненні їх транспортними засобами і товарами. Міжнародні магістралі потрібні не самі по собі, а для того, щоб стимулювати і розвивати міжнародний поділ праці й обмін товарами. І Україна вже має на цьому шляху помітні досягнення. До 2005 року обсяг вантажоперевезень лише на українській частині транспортного коридору Європа- Кавказ-Азія зросте до 20 млн. тонн на рік.
Одним з активних українських учасників світового транспортного процесу останнім часом виступає Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, що нараховує понад 1700 дійсних членів.
Як відзначалося 10 жовтня на зборах Асоціації, ринок міжнародних автомобільних перевезень активно розвивається, зберігаючи позитивну динаміку. Якщо у 1997 році частка вітчизняних перевізників на відповідному міжнародному ринку України становила лише 38,4%, то за підсумками 2001 року між іноземними й українськими перевізниками встановився стійкий паритет. Українськими перевізниками перевезено понад 3,5 млн. тонн зовнішньоторговельних вантажів, що в 1,5 раза більше, ніж у 1999 році. Понад 70% цих перевезень припадає на систему МДП (міжнародних дорожніх перевезень), що забезпечує українських автомобілістів за безпосередньої участі Асоціації так званими книгами МДП, якi надають митнi пільги при перетинанні кордонів країн-членов Митної Конвенцiї МДП.
З минулого року, коли Асоціацію очолив колишній міністр транспорту України Леонід Костюченко, українські перевізники реально відчули, що за їхньою спиною стоїть могутня організація, яка забезпечує їм допомогу в будь-якій точці світу. Для цього потрібно було провести певні зміни в структурі виконавчих органів Асоціації. Створено новi департаменти. Асоціації вдалося налагодити співпрацю з Мінтрансом України, з митними, прикордонними та іншими державними органами. Керівництво Асоціації не приховує, що одним з найважливіших напрямів роботи останнім часом стало цивілізоване лобіювання важливих для автомобільних перевізників і всієї транспортної системи України законодавчих і нормативних актів, зокрема, митного і податкового кодексів та окремих законів. Це дозволяє усувати проблеми і болючі точки, в тому числi з таким важливим для українських перевізників партнером, як Польща.
Тільки минулого року Асоціація надала послуги майже 65 тисячам перевізників (у середньому близько 250 осіб на день). Жодного разу не було збоїв у видачі книжок МДП і наданні інформації, що цікавить автомобілістів. Останнє — велика заслуга підрозділу Асоціації, що створив бази даних митного законодавства країн-учасниць Конвенції МДП.
Щоправда, як відзначалося на зборах, члени Асоціації нерідко порушують митне законодавство країн-учасниць Конвенції МДП. Тільки за минулий рік до Асоціації надійшло 120 повідомлень про це. У зв’язку з цим Асоціація веде серед своїх членів роз’яснювальну роботу спільно з митними органами, як українськими, так і суміжних держав, влаштовує семінари. Незважаючи на це, деякі підприємства не дотримуються правил перевезення вантажів, що знаходяться під митним контролем, зокрема, доставляють їх безпосередньо замовникам, порушуючи інструкції митниць. Крім того, останнім часом значних моральних збитків завдали Асоціації транспортні фірми, що намагаються використати її як прикриття для своїх дій. Зареєструвавшись як члени АсМАП України, вони за короткий термін здійснюють серію порушень, привласнюють отримані завдяки цьому бариші і припиняють свою роботу з Асоціацією.
Найбільшою для українських міжнародних перевізників проблемою залишається отримання дозволів. В її основі — забезпечення паритетності у відносинах з державами-учасницями Конвенції, обумовленої в усіх міжурядових угодах. Наприклад, українські перевізники використовують у 4 рази більше дозволів, ніж угорці і поляки, у 7 разів більше австрійців i т.i. Але при цьому з 40 країн, з якими Україна обмінюється дозволами, у 14 переважають іноземні перевізники. І, як сказав Л. Костюченко, в Асоціації розглядають ці країни як потенційний ринок для українських автомобілістів.
Описані диспропорції у транспортних і автомобільних потоках здатні спричинити нашій країні серйозні неприємності. Зокрема, це, як було в лiстопадi 2001 р., виникнення пробок на українському кордоні. У цих умовах Асоціації спільно з Мінтрансом довелося терміново «знімати напруження», домагаючись шляхом термінових переговорів додаткових дозволів. У той же час, на думку Л. Костюченка, враховуючи постійне зростання кількості українських перевізників і транспортних засобів, що використовуються ними, такий бiзнес надалі буде все більш проблематичним — кожна країна захищає свій ринок. Тому Асоціація відстоює принцип, згідно з яким перевізник повинен одержувати гарантію на те, що він отримає дозвіл на в’їзд в ту чи іншу країну ще до початку його рейсу. Нещодавно такої ж думки дійшли і державні органи (Мінтранс, Держмитслужба і ДАІ МВС), що брали участь у засіданні «круглого столу», присвяченому цій проблемі.
Апарат Асоціації працює у тісному контакті з перевізниками і намагається оперативно відгукуватися на проблеми, що виникають. Так, ДАІ чомусь вирішила стягувати з перевізників рекламний податок за логотипи їхніх же фірм, що розміщуються ними на бортах автомобілів, їхні адреси, номери телефонів тощо. Звернення Асоціації до Держстандарту дозволило зняти цю проблему, що вилилося в істотну економію коштів транспортних організацій.
Надмірне державне регулювання виробничої і підприємницької діяльності, на думку керівництва Асоціації, є однiєю з найсерйозніших перешкод для міжнародних перевізників. Асоціації вдалося зробити своїми союзниками у вирішенні цієї проблеми не тільки Держпідприємництво, що постійно виступає проти руйнівного держрегулювання, але й Мінтранс. Зараз готуються відповідні зміни до багатьох законодавчих актів у сфері держрегулювання, які дозволять автомобілістам уникнути необгрунтованих і непродуктивних витрат (тільки щорічне оформлення декларацій вимагає від членів Асоціації близько 4 млн. грн.). Словом, громадська неприбуткова організація, якою є АсМАП, прийняла на себе певні державні функції, і, схоже, автоперевізники отримали в її особі надійного захисника й успішного лобіста.
