Модна мова

— Валерію Григоровичу, що для вас головне у викладанні мови?

— Зараз, у зв’язку з переходом нашої школи на 12-річне середнє навчання, з’явилися нові пріоритети. Відповідно до рекомендацій Ради Європи ми обрали пріоритетним комунікативний підхід до навчання іноземної мови.

— Чи є цей пріоритет у підручниках української мови і в методології її викладання?

— Цього року під егідою Міністерства освіти і науки України спільно з Академією педнаук та Інститутом педагогіки ми готували проект стандартів, і в тому числі з української мови та літератури. Там також пріоритетним залишають комунікативний підхід у навчанні.

— Наскільки це зможе якось змінити існуюче співвідношення на користь тих, хто володіє державною мовою?

— Коли виходить новий підручник з вивчення мови, вчені звичайно чують запитання: а що, від цього стануть краще знати мову? Це дилема, яку ми навряд чи вирішимо найближчим часом. Що стосується української мови, то мені думається, що у нас ще такий соціальний статус мови, такий соціальний статус населення, при якому дуже важко розраховувати на швидкий результат. Адже на перервах і за межами школи багато дітей розмовляють російською мовою. Тому дуже важко в даній мовній і соціальній ситуації щось сказати абсолютно. Хоча нашу роботу спрямовано на те, щоб українська мова більш стабілізувалася як державна мова.

— Прийнято вважати, що патріот володіє мовою своєї країни. Іспанцям патріотами бути легше, у них, як нам здається збоку, мономовна країна. А як ви вважаєте, патріотизм і знання мови за наших умов обов’язкові?

— Хочу заперечити, Іспанія — не мономовна країна. Там основною мовою є кастильська, але в них є області, де говорять і вивчають мови, які існують рівнобіжно з кастильською: каталонська, валенсійська, баскська. Але всі іспанці — патріоти своєї батьківщини. Що стосується нашої держави, то з цим наразі важко. Ви бачите, які бурхливі дискусії йдуть у суспільстві. Ми всі уважно стежили за парламентськими слуханнями щодо рідної мови. Те, що питання поставили — добре. Луна від цього напевно буде.

— За ситуацією в світі можна прогнозувати моду на вивчення мови. У період перебудови у світі було модно вивчати російську мову, потім зріс попит на китайську. Можна передбачати, що зараз — на арабську. Як ви вважаєте, чи це буде мова миру чи війни?

— Арабською мовою говорить ціла група країн. Арабська на території України вивчається в деяких школах, кількість яких все зростає. Через те, що арабська входить до п’ятірки-шістки найбільш поширених мов у світі за кількістю населення, що нею розмовляє, то назвати її модною я не можу, але назвати поширеною маю право. Мова миру чи війни? Гадаю, що так ставити питання не варто.

Будь-яка подія континентального чи світового значення, безперечно, притягує погляди світової громадськості, як зараз війна в Іраку. Гадаю, що це тимчасова ситуація, тому пов’язувати статус мови з політичним статусом не варто. Війна у В’єтнамі закінчилася давно, а в’єтнамську мову як вивчали, так і вивчають — і на території України в тому числі. Пов’язувати моду на мову, її пристижність з конфліктами, мабуть, не варто.