Молодь «під мікроскопом»

11 років української незалежності — це вже маленька епоха, яка потребує осмислення, аналізів і висновків. Раз у раз під мікроскоп дослідників потрапляють економіка країни, політичні перетворення, партії, суспільство, окремі верстви населення і багато іншого. Вчора у вигляді щорічної доповіді Президентові України, Верховній Раді і Кабінетові Міністрів про стан молоді в Україні було представлене масштабне дослідження на тему: «Нове покоління незалежної України». Воно підготовлене Держкомітетом у справах сім’ї та молоді спільно з Державним інститутом проблем сім’ї та молоді. Як випливає з назви, у досить грунтовнiй доповіді було проведено порівняльний аналіз молоді країни у віці від 14 до 28 років. Причому аналізувалося практично все, що піддається подібній операції — від демографічних характеристик і основних показників здоров’я до політичних орієнтацій і громадянської активності. Як джерела інформації, при підготовці матеріалу використовувалися статистичні дані багатьох міністерств і відомств та результати соціологічних досліджень.

Представляючи дослідження, глава Держкомітету України у справах сім’ї та молоді Валентина Довженко зупинилася на даних, «які дуже порадували» авторський колектив доповіді та на тих, які його засмутили. Серед позитивних зрушень у молодіжному середовищі вона відзначила зростання показників патріотизму молодого покоління. Дві третини опитаних соціологами юнаків і дівчат 2002 року сказали, що вони пишаються тим, що є українцями, і стільки ж заявило, що готові в разі потреби захищати свою країну зі зброєю в руках. П’ять-шість років тому ці ж показники серед молоді були на 20% нижчими.

Значно зросла також, за словами В. Довженко, громадянська й виборча активність молоді. Першу характеризує істотне зростання кількості зареєстрованих всеукраїнських громадських молодіжних організацій із 7 (1992р.) до 97 (2002р.). Другу — динаміка участі молоді у виборах. Так, у президентських виборах 1994 року брало участь лише 25% молоді, в парламентських виборах 1998 року — понад 50%, у парламентських виборах 2002 року — близько 60%, а на виборчі дільниці президентських виборів 1999 року прийшло близько 70% молоді.

Серед якісних позитивних змін молоді, що відбулися за роки незалежності країни, глава Держкомітету відзначила також велику прагматичність сучасних молодих людей, їхнє прагнення до незалежності, віру у власні сили, налаштованість на ринкові перетворення.

Разом з тим В. Довженко вказала на ряд негативних тенденцій, які «заважають молоді реалізувати себе, досягнути успіху». Серед них — нерівні стартові можливості, високе безробіття (близько 1 млн. молодих людей за методикою МОП), зростання молодіжної злочинності, незадовiльний стан здоров’я молодих. Так, за даними Міністерства охорони здоров’я, за період з 1991 до 2000 рр. істотно зріс рівень захворюваності молоді за всіма класами хвороб (у 2—5 разів), зросли показники смертності... Загалом, Президентові, депутатам та міністрам буде над чим подумати, гортаючи солідну монографію про нове покоління. Тим більше, що саме від цього покоління виборців незабаром залежатиме їхня подальша доля.