«Моральний кодекс» будівника капіталізму

Держкомісія з цінних паперів і фондового ринку провела презентацію Корпоративного кодексу. Цей документ є зведенням правил для роботи акціонерних товариств. Вони переважно спрямовані на захист інтересів інвесторів та дрібних акціонерів. Українським компаніям буде запропоновано дотримуватися вимог кодексу добровільно. Корпоративний кодекс у світі вважається обов’язковим атрибутом цивілізованого фондового ринку.

Представники вітчизняного бізнесу, які зібралися на презентації, досить швидко вщент розгромили зміст документа. Голова Ради ПАРД (Професійна асоціація реєстраторів і депозитаріїв) Володимир Щербань, вивчивши проект, заявив, що він у багатьох пунктах суперечить законопроекту «Про акціонерні товариства», який готується для голосування у парламенті. Проте зміст документа мало кого на презентації цікавив, оскільки під великим питанням знаходиться взагалі бажання і здатність гравців українського ринку дотримуватися яких-небудь правил добровільно.

Радник «Міжнародної фінансової корпорації» Віктор Горбатенко вважає, що Корпоративний кодекс, передусім, зацікавить українські компанії, які бажають залучати інвестиції. «Документ містить принципи, за якими працюють фінансові ринки всього світу. Той, кому потрібні гроші, просто зобов’язаний працювати за цими правилами», — говорить пан Горбатенко. Цей чинник, на його погляд, є єдиним стимулом для дотримання Корпоративного кодексу на добровільних засадах.

А ось Володимир Щербань сумнівається, що українські компанії дотримуватимуться вимог кодексу, навіть якщо їх серйозно доопрацюють і офіційно приймуть. Він вважає, що цей документ буде запитаний українським ринком капіталу лише тоді, коли він буде зацікавлений у так званих портфельних інвесторах. Такі інвестори, як правило, не претендують на контроль над підприємством і хочуть лише отримувати стабільні дивіденди за придбаними акціями. Зі слів Володимира Щербаня, попит на портфельні інвестиції в Україні сьогодні не спостерігається, а отже, і кодекс поки що мало кому в нашій країні потрібен.

Проте деякі великі вітчизняні компанії вже заявили про плани розробити внутрішні кодекси корпоративної поведінки. Заступник голови відділу цінних паперів ВАТ «Укрнафта» Яків Гольденберг вважає, що на такий крок приречені всі підприємства, які планують мати справу з іноземними інвесторами. Він вважає цілком прийнятним варіант, згідно з яким Держкомісія з цінних паперів у директивному порядку зобов’яже великі акціонерні товариства розробити внутрішні кодекси, прийнявши за основу загальноукраїнський документ, проект якого сьогодні обговорюють у ділових колах.

Тим часом в уряді поки що нечітко уявляють, яким чином легалізують документ. Член Держкомісії з цінних паперів Микола Бурмака передбачає, що Корпоративний кодекс затвердить Рада з питань фондового ринку, що діє при Кабінеті Міністрів. При цьому він не виключає, що документ може затвердити і сам Кабінет Міністрів. До речі, у Росії Корпоративний кодекс було затверджено рішенням урядової комісії з цінних паперів й одночасно підписано представниками кількох найбільших акціонерних товариств країни. Щоправда, це не врятувало російський фондовий ринок від продовження нескінченного ланцюжка корпоративних скандалів, і нині про кодекс у Москві вже давно не згадують.

Схоже, в Україні ситуація приречена на подібний сценарій. Уряд намагається насадити ринку Корпоративний кодекс лише тому, що так прийнято у міжнародній практиці. Але наш ринок знаходиться на такому етапі еволюційного розвитку, коли дотримання яких- небудь добровільних самообмежень практично нереальне. У країні триває битва за контроль над ласими шматками економіки, і лише після закінчення цієї війни нові господарі підприємств, очевидно, дозріють до необхідності Корпоративного кодексу в його справжньому значенні. А нинішні спроби Держкомісії з цінних паперів узгодити проект кодексу з бізнесом залишають враження штучності. Показовим став той факт, що єдиний представник центрального апарату Держкомісії Микола Бурмака пішов із презентації корпоративного кодексу відразу після її початку.