Мораторію боятись — у банк не ходити...

Тримати вдома чи ризикнути, і віднести гроші в банк, або вкласти у якусь іншу прибуткову справу? Над цим питанням замислюється кожен українець, який хоч трохи розуміється на законах економіки. А їх ніхто не відміняв у період кризи. Оперуючи ж цими законами, можна з упевненістю сказати, що навіть, з-під матраца вашу гривню потихеньку точитиме інфляція.

З одного боку, позитивний настрій власникам вільної гривні, доларів та євро створюють банки, які пропонують великі відсотки за депозитними вкладами та різноманітні акції. З іншого боку, не поставлено крапку в питанні платоспроможності багатьох українських банків. Тому існує ризик, що з часом деякі з них просто виявляться банкрутами, якщо не отримають нового інвестора або ж грошей на рекапіталізацію від держави. До всього цього слід додати чутки про намір Національного банку заборонити вкладникам знімати дострокові вклади. Тож перед українцями постає дилема: ризикнути вільними заощадженнями, щоб зберегти й підзаробити, чи залишити кошти вдома?

«Українці стануть менше ризикувати своїми грішми, ніж раніше. На першому етапі банківської кризи вони опеклися об неможливість знімати депозити, а зараз на тому, що досі деякі банки не повертають депозити», — розповідає «Дню» економіст Олександр Рябченко. Якщо ж НБУ таки втілить у життя останню свою ідею про мораторій на всі довгострокові депозити, то найближчим часом слід чекати ще більших проблем із поверненням довіри, а заразом і грошей населення у комерційні банки, впевнений він.

Скептично ставиться до наміру НБУ і економіст Борис Кушнірук. «Насправді ніхто з населення після осені 2008 року довгострокових депозитів у банках практично не тримає. У кращому випадку — це або строкові поточні рахунки, або депозити, максимум, на 1-2 місяці. Тому дана постанова особливого економічного ефекту не матиме і проблем для населення не створить. Цей захід скоріше створює додаткові психологічні бар’єри для людей, бо вони почнуть боятися класти гроші навіть на поточні рахунки», — ділиться з «Днем» своїми прогнозами Кушнірук.

Аби повернути кошти у комерційні банки, держава повинна прибрати з ринку ризикові банки (оголосивши, що вони є такими) або ж виставити до фінустанов вимоги, які потрібно виконувати для отримання вкладів від населення, і жорстко контролювати їх дотримання, говорить Рябченко. Або можна зробити як у Німеччині. Там через державний бюджет гарантувалося повернення депозитних вкладів. Якби прийняли подібні державні рішення, то, безумовно, люди понесли б гроші до банків, упевнені експерти. Але зараз не приймаються заходи для стимулювання повернення грошей у комерційні банки, говорить Рябченко.

Тому й маємо намір НБУ адміністративними методами втримати вклади. Саме використання адміністративних методів і призводить до знищення позитивних паростків відродження довіри населення до банківського сектору, говорить перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін. «На жаль, можна констатувати, що у населення переможе бажання фізично зберегти гроші, а не понести їх у банк. І воно буде сильнішим, ніж бажання заробити», — додає банкір.

У той же час опитані «Днем» експерти не бачать безпечніших способів зберегти заощадження більшості звичайних громадян і радять все-таки нести гроші до банків. Але пильно придивлятися, вибираючи останніх. «Якщо вам пропонують високі відсотки, то це природний ризик наявності в банку проблеми. Що означають великі депозитні відсотки? Те, що банк вкладатиме ці депозити в кредити. А якщо у кредитів ставка зависока, то ніхто ці кредити брати не буде. Тому виникає питання: навіщо ці депозити потрібні? Щоб закривати дірки в поточному балансі банку», — розповідає Кушнірук.

З ним не згодний Юткін, який заперечує тезу про те, що високі відсотки — 100% показник поганого банку. «У нас сьогодні надлишкова доларова ліквідність, яка дозволяє спокійно розраховуватися за всіма рахункам, але бракує гривневої», — говорить він. Питання гривневих платежів більшість банків може вирішити шляхом обміну валюти, але це створює підвищені валютні ризики для банка, які можуть коштувати дорожче, ніж ставка залучення гривні від населення, пояснює банкір. Саме тому банки і йдуть на підвищення відсотків за депозитами, аби не втрачати гроші на курсових коливаннях. Населенню ж він радить дивитися не тільки на величину банківських відсотків, але й на наявність у банку відкритої звітності, де вказуються обсяги резервів банку та кількість проблемних кредитів. «Хорошим» орієнтиром для клієнта Юткін називає і факт капіталізації банка. «Якщо додаткова капіталізація банку не відбулася з моменту кризи, то криза для таких банків не за горами. Звичайно, що виключення з цього правила можуть бути, але дуже невеликі», — підсумовує банкір.

Не бачить менш ризикової альтернативи банківським вкладам для широкого загалу і Рябченко. «Решта запропонованих інструментів — ще більш ризикованіші для економічно не підкованого населення», — говорить він. Наприклад, механізм зберігання грошей в золоті в Україні не розвинутий. Не знаючи, як правильно ним користуватися, можна наразитися на ще більший ризик. «До того ж купівля золота — це інвестиція не на рік, не на два, а принаймі — на 20 років. Тоді ці інвестиції дійсно вигідні», — говорить Рябченко «Дню».

ДО РЕЧI

Клієнти в банків зараз на вагу золота, тому вони пропонують їм різноманітні акційні продукти, аби навіть можливі нові мораторії не відлякували потенційних вкладників. Як розповів «Дню» фінансовий директор «Простобанк Консалтинг» Олександр Сєдих, існують, наприклад, депозитні вклади на сім днів, які автоматично пролонговуються та дають змогу клієнту у випадку запровадження вищезгаданого мораторію знімати свої депозити фактично кожного тижня. Існують і універсальні депозити, які прив’язані до поточного рахунку. Деякі фінустанови пропонують купувати валюту за пільговим курсом, якщо людина відкриває вклад у банку. А реальними депозитними відсотками на рік в нинішніх економічних умовах Сєдих називає 23% у гривні, не більше 13% — у доларі та 12% — у євро. На півроку, за словами експерта, ставки менші: гривня — 22%, долар — 12,5%, євро — 11,5%. Загалом же масштабного відтоку депозитів Сєдих не прогнозує до кінця року, адже банківська система вже «підготувалася і врахувала основні ризики».