Мовний козир

Днями в Миколаєві відбувся дуже показовий судовий процес. Пенсіонера Анатолія Ільченка звинуватили в хуліганстві за те, що він вимагав від працівниці Ощадбанку спілкуватися з ним українською мовою. Слуги Феміди визнали Ільченка винним і оштрафували його на 51 гривню. Як повідомив сам Ільченко, протокол судового засідання він не підписав через те, що той складений російською мовою. Він планує оскаржувати це рішення в вищих судових інстанції.

Погодьтеся, ще рік тому подібний інцидент здавався б немислимим, а зараз він дуже навіть вписується в загальний політичний контекст. Більше того, шанованому пенсіонеру з Миколаєва слід поквапитися — ще трохи і його претензії будуть визнані безпідставними. Депутати хочуть повернути російську мову в школи, виші, на телебачення і навіть до судів, а точніше — зрівняти її в правах з українською.

Як уже писав «День», у Верховній Раді зареєстрований законопроект «Про мови в Україні». Законодавці пропонують гарантувати вільний розвиток російської мови і визнати україно-російську двомовність надбанням українського народу. При цьому державною залишити одну — українську. Однак російською та іншими регіональними мовами хочуть дозволити здійснювати судочинство і досудове розслідування, дізнання та прокурорський нагляд, нотаріальне діловодство, соціальну та економічну діяльність. Двомовність хочуть увести у сфері науки, теле- і радіомовлення, реклами і навіть у поштовий зв’язок. А школярам і студентам дозволять вибирати собі мову навчання.

Практично немає сумнівів, що цей закон буде ухвалений, хоча б тому, що його авторами є Олександр Єфремов — ПР, Петро Симоненко — КПУ і Сергій Гриневецький — блок Литвина. Примітно, що Володимир Литвин, як завжди, умив руки. Напевне, він скаже, що в нього особлива позиція, але при цьому його фракція дружно проголосує.

Виникає інше запитання: чому саме зараз влада перейнялася горезвісним мовним питанням? Партія регіонів хоче все і відразу? Чи цю ініціативу потрібно розглядати в контексті місцевих виборів? Швидше за все, останнє. Електорату потрібно щось пред’явити. Соціальна ситуація незадовільна, жодних особливих економічних перемог не прослідковується, рейтинги падають... Треба пред’явити якийсь козир, тут і спливає горезвісне мовне питання.

«Не йти ж на вибори з ідеєю підвищення пенсійного віку, — розмірковує в розмові з «Днем» Вадим Карасьов. — Треба компенсувати це гуманітарним, ідеологічним питанням, тому й виникає необхідність ухвалення цього закону».

З іншого боку, для Партії регіонів це абсолютно послідовна позиція. Можна сказати, що вони виконують свої передвиборні обіцянки. Тепер вони можуть відзвітувати перед виборцем. Мовляв, що обіцяли, те й зробили. Таким чином регіонали вирішують і стратегічне, і тактичне завдання.

Інше питання — що буде з українською мовою? Але це, схоже, найменше непокоїть представників коаліції.

«Якщо казати про політичні наслідки, то це смерть української мови, — переконаний політолог Ігор Жданов. — Українську мову не гнобитимуть, вона просто зникатиме з суспільного вжитку, особливо в центральних і східних районах України. Коли в дитячих садах, школах і вишах розмовлятимуть переважно російською мовою, яке майбутнє чекає українську мову, мені очевидно».