МВФ не розумiє?

Встановивши на рівні закону нові ставки (17%) вивізного мита на насіння деяких видів олійних культур, Верховна Рада України немов би кинула виклик МВФ. Фонд давно і безуспішно вимагав знизити мито на соняшник з 23 до 10 відсотків і називав це як одну з умов поновлення кредитування України за програмою розширеного фінансування EFF.

Щоправда, не дивлячись на чинне мито, у березні 2001 року Україна експортувала насіння соняшнику на $24,43 млн., що за обсягом у чотири рази більше, ніж у березні минулого року. Одночасно і експорт рослинної олії у березні 2001 року зріс на 36% (у порівнянні з березнем 2000 р.) — до 49,081 тис. тон на суму $19,7 млн.

Україна за останні роки позбулася двох серйозних складових свого стратегічного експорту — продовольчого зерна і цукру. Залишилася лише соняшникова олія, яку можна розглядати як соломинку, тримаючись за яку (з урахуванням надто важкого стану внутрішнього споживчого ринку), можна підіймати ресурсну базу вітчизняного сільського господарства. І, цифри свідчать: 23-вiдсоткове мито виконало свою роль.

Але Міжнародний валютний фонд вважає, що дія 23- вiдсоткового експортного мита на насіння соняшника гальмує реформи в Україні, її вступ до Всесвітньої торгової організації і інтеграцію до Європейського Союзу.

На думку фахівців МВФ, дія мита привела до того, що масложирові комбінати отримали можливість збільшувати свій прибуток за рахунок рівня життя сільгоспвиробників. «Ця здатність впливових груп пристосовувати податкову систему під свої потреби за рахунок слабших членів суспільства є важливою перешкодою на шляху реформ в Україні», — підкреслюється в заяві МВФ, опублікованій наприкінці березня. Обмеження експорту в той час, коли Україна намагається мобілізувати іноземну фінансову підтримку... позбавлене будь-якого сенсу, зазначається в документі, що був реакцією МВФ на прийняття вищеназваного закону в першому читанні.

У Верховній Раді, навпаки, вважають, що цього разу МВФ діє, виходячи не з інтересів України, а з інтересів її конкурентів на ринку соняшникової олії, повністю ігноруючи відому аксіому, що свідчить про економічну доцільність вивозу готового продукту, а не сировини. Заступник голови Харківської облдержадміністрації Микола Безуглий навіть вважав необхідним зберегти 23-вiдсоткове експортне мито на насіння соняшнику. На його думку, його скасування може перетворити Україну в «сировинний додаток Європи» і знову приведе до вивозу сировини і ввезення готової соняшникової олії. При цьому, вважає віце-губернатор, українські олійноекстракційні заводи знову будуть відчувати дефіцит сировини.

Тим часом у Меморандумі МВФ попередній український уряд узяв на себе зобов’язання знизити ставку вивізного мита на насіння соняшнику з 23% до 10% протягом грудня 2000 року, а потім переніс розв’язання цього питання на початок 2001 року. Тепер, коли в Україні новий уряд, що має на проблему відносин з МВФ трохи іншу думку, прийняття 17-вiдсоткового мита виглядає як важлива поступка і крок назустріч вимогам партнера. Питання лише у тому, чи буде він розцінений саме так, а не навпаки...