МЗС Росії знову заступилося за російську мову в Україні

Як сказано в цьому повідомленні, «складається враження, що комусь з українського політичного істеблішменту не до душі поліпшення російсько-українських відносин, зокрема й у гуманітарній сфері, яке отримало значний імпульс під час нещодавнього візиту Леоніда Кучми до Росії».

На тлі «позитивних тенденцій» у цих відносинах, зокрема нещодавнього відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку в Санкт-Петербурзі й заснування в Москві на російські кошти бібліотеки україномовної літератури, зовнішньополітичне відомство РФ розцінює як «не зовсім доброзичливі» зусилля певних українських кіл у сфері телерадіомовлення.

У повідомленні міністерства із жалем констатується, що «витискування російської мови з українських ЗМІ — це політика, що лежить у руслі дерусифікації всіх сторін громадського життя України». У МЗС РФ підкреслюють, що в Україні «вужчає російськомовний інформаційний простір, згортається теле- й радіомовлення з Москви, виникають труднощі з реєстрацією російських друкованих ЗМІ».

Заява російського МЗС стала реакцією на спроби Держкомітету України з інформаційної політики, телебачення та радіомовлення наполягти на виконанні всіма телеканалами країни законодавства в частині мовлення державною мовою.

У МЗС України повідомлення МЗС РФ сприйняли спокійно — як висловлення точки зору Москви, яка уважно вивчається в Києві. Власна заява із цього приводу очікується від Держкомінформполітики України, сказали «Дню» в МЗС України й порадили поки не квапити події. У той же час українські дипломати не приховують, що подібне вираження стратегічного партнерства саме в дусі останніх зрушень у двосторонніх відносинах не може не спантеличувати.

КОМЕНТАР

Віталій АБЛІЦОВ, заступник голови Держкомінформполітики:

— Заяву МЗС РФ можна розцінювати як справедливу в тому значенні, що ми досі не провели переговори з міністерством преси РФ. Безумовно, в наявних в Україні колишніх всесоюзних видань (роботі яких, до речі, ніхто не перешкоджає) виникають певні проблеми — однак лише в тих випадках, коли ці видання порушують наші закони. Мається на увазі, зокрема, несплата податків за рекламну діяльність тощо. Ці проблеми та проблеми в інших сферах інформаційного простору, звичайно, треба розв’язувати. Тому із самого початку своєї діяльності ми й поставили питання про проведення вищезазначених переговорів. І вони мають відбутися — ми знов отримали відповідне підтвердження. На цих переговорах ми хочемо поставити питання про адекватність присутності іноземної преси в Україні присутності української преси за кордоном.

Що ж до заяв МЗС РФ стосовно радіо й телебачення, очевидно, це — компетенція Національної Ради з питань телебачення й радіомовлення. Однак, дійсно, в українському законі про телебачення та радіомовлення (9 стаття) говориться про те, що все мовлення в Україні має здійснюватися державною мовою.

Держкомінформполітики діє в рамках чинного в Україні законодавства. А от факти, наведені в заяві МЗС Росії, на мій погляд, не відповідають дійсності. У заяві, наприклад, згадується, що ще 1995 року на території України була припинена трансляція радіостанції «Маяк». Я працював на Держтелерадіо й, наскільки пам’ятаю, причиною того були економічні проблеми, а не те, що їх хтось виживав. Далі — «скорочені й переведені на інший, що слабо приймає, канал» передачі ГРТ». ГРТ в Україні поширюється через супутник, а також мережами кабельного ТБ. А на тих частотах, де було ГРТ, сьогодні працює «Інтер» — канал, який, до речі, й є певною формою ГРТ. Що ж до «Русского радио» — воно, наскільки я знаю, працювало без ліцензії. Тобто йдеться лише про те, щоб іноземні ЗМІ в Україні діяли на законних підставах. Лише про це.