НА ПТАШИНИХ ПРАВАХ

Тим часом, як говорить Л. Яскевич, питання взаємовідносин людей і птахів дещо загострюється через наше невміння загальноприйнятими у світі методами налагоджувати мирне співіснування, регулюючи місце проживання птахів на власний розсуд. На заході після того, як вилупиться нове покоління пташенят, гнізда просто прибирають з тих парків, де присутність птахів небажана — наступного разу пернаті знайдуть саме це, бажане людині, місце гніздування. У традиційно «пташиних» містах Європи, де пернаті є своєрідною візитною карткою, вирішується і питання прибирання продуктів активної пташиної життєдіяльності — в місцях великого скупчення птахів проводиться щоденне очищення території. Наприклад, ні туристи, ні самі місцеві жителі не уявляють собі Венеції без знаменитої «голубиної» площі Сан Марка: голуби стають героями численних знімків «на пам’ять», а для місцевих бабусь, що продають пташиний корм, — ще й непоганим джерелом прибутку.

Звичайно, наявність пернатих мало сприяє підтримці місцевої архітектури в пристойному вигляді. Однак, незважаючи на те, що наступного вечора площа знову покриється голубиним послідом, щоночі її не лінуються прибрати, а монументи — «умивати». Сказати, що в нашій столиці є «голубина» проблема, але немає коштів і кадрів для її вирішення, не можна — очищати ті ж монументи щодня немає необхідності, а раз на рік під невсипущим наглядом інспекції iз Управління з охорони пам’ятників останні обов’язково приводяться в «божий вигляд». Існує проблема дещо іншого роду. Поява в містах деяких нетрадиційних для них видів птахів є своєрідним показником того, що із санепідситуацією тут не гаразд. Наприклад, голландські орнітологи, що відвідували Україну, щиро здивувалися наявності в столиці сірих ворон. Пояснилося все досить просто — будучи палкими шанувальниками всіляких залишків, ворони були приваблені великою кількістю «апетитного вигляду» міських звалищ. Не так давно у Львові з’явилися навіть сови, які спокусилися великою кількістю найпопулярніших для них ласощів, — мишей і пацюків. Останні, як відомо, активно плодяться там, де санітарно-гігієнічні умови, м’яко кажучи, не на найвищому рівні.

До речі, за словами координатора УТОП, якщо на просторах колишнього Союзу любов до тварин переважно виражається в утриманні собак і кішок, то в Європі в останні роки більш популярне захоплення птахами. На «Берд вотчинг» (спостереження за пернатими) там хворіють від малого до старого — англійці, наприклад, активно приваблюють птахів до садів і парків, потім за допомогою бінокля і блокнота спостерігають нехитре пташине життя, роблячи помітки про побачене. Західні птахи в надійних «руках»: одне тільки англійське Королівське товариство охорони птахів нараховує понад мільйон членів, кожний з яких, «скидаючись» усього по 20 фунтів на рік, формує зовсім немаленький фонд для підтримки пернатих. Над країнами, де спостерігається недостача коштів, беруть шефство більш багаті колеги з Міжнародної організації охорони птахів. Наприклад, Україну в даний момент патронує Голландія — гроші йдуть як на дослідницькі роботи, так і на те, щоб зробити урбанізовані ландшафти більш затишними для птахів. Адже приваблювати до міст птахів, за твердженням Л. Яскевич, просто необхідно — оскільки вся міська флора щорічно потребує «профілактики», яку можуть забезпечити комахоїдні види. У той же час без допомоги «закордону» УТОП не завжди може виділити гроші навіть на купівлю сотні шпаківень, вартість яких не перевищує 8 гривень за штуку.

ДО РЕЧІ

Як повідомили «Дню» в Українському товаристві охорони птахів, у містах гніздяться приблизно 60 видів птахів. 45 із них залишаються зимувати. Як правило, на зимівлю відлітають практично всі комахоїдні, а також більшість видів, пов’язаних із водоймищами. Серед зимівників — горобці, голуби, сірі ворони, граки (частина прилітає з Росії), снігурі та омелюхи (мешканці тайгової зони також прибувають на зимівлю в Україну), дрозди-горобинники та чорні дрозди, великий строкатий та сирійський дятли (переміщаються з лісів до міст на зиму), чижі, чечітки, пищухи, щогли, в’юрки, вухата сова, яструби — тетерев’ятник і перепелятник, майже п’ять видів водоплавних. Весною до міст повертаються шпаки, зяблики, солов’ї, славки, сіра мухоловка і мухоловка-пеструшка. Деякі з цих видів зимують в Африці, інші — в гірському Криму або Південній Європі. Деяким пернатим при перельоті доводиться долати відстані протяжністю 15 тис. км.

ДОСВІД

У деяких українських містах питанню «птахи в місті» громадськістю та місцевою владою приділяється особлива увага. Так, наприклад, у Львові активісти-«пташники» намагаються залучати в паркові зони різноманітні види птахів (в тому числі сов і дятлів) за допомогою корму і штучних гнізд. Зроблених, до речі, з урахуванням переваг «архітектурних форм» кожного з видів. В Одесі цієї зими проходила незвичайна акція з надання допомоги лебедям, які там зимували — в заході було задіяно близько 40 тис. школярів, яким видавався корм для зимувальників. Було залучено навіть військових: вони мали зайняти «пости» на узбережжі й у разі необхідності розбивати лід, що утворюється, щоб не допустити вмерзання в нього «пернатих друзів людини».

Як виявилося, любителі птахів можуть не обмежуватися утриманням будинку папуг, а також і організувати в дворі будинку власний голубник. Щоправда, для цього доведеться якийсь час «побігати» різного роду інстанціями. Для початку необхідно отримати дозвіл свого жеку на те, щоб зайняти спорудою декілька метрів землі, — за словами знавців, це найскладніша частина процедури. Після того як такий дозвіл буде дано, потрібно отримати «добро» на організацію власного «пташника» в управлінні ветеринарної медицини — лікар повинен визначити, чи на достатній відстані від вікон будинку розташується майбутній голубник. Варто також приготуватися до того, що час від часу «пташник» буде інспектуватися фахівцями з санепідемстанції, оскільки, як відомо, ймовірність захворювання орнітозом у голубів найвища і становить 80%. До речі, як виявилося, всі птахи, які завозяться в Україну через кордон (потрібно підкреслити — легально), перед тим як стати товаром на пташиному ринку або черговим експонатом у колекції зоопарку, проходять обов’язковий карантин на предмет виявлення орнітозу.