На що ставка?
Здіймаючи галас і навіть створюючи ажіотаж навколо ситуації з Фондом держмайна, уряд насправді, гадаю, зовсім аж ніяк не занепокоєний приватизаційними надходженнями до бюджету країни. У зв’язку з критичним інфляційним фоном уряду варто більше побоюватися масованого грошового приватизаційного десанту до вітчизняної економіки.
Тож сьогодні погляди уряду спрямовані не стільки на суперечку з Президентом про Фонд держмайна — цей напрямок можна вважати відволікаючим — скільки на Держкомстат, де цими днями ведеться підрахунок показника інфляції. Якщо антиінфляційна програма уряду виявиться дієвою, то це дозволить йому повернути собі значною мірою втрачену прихильність виборця. Якщо ж квітневе цінове збудження буде під стать березневому (3,8%), тоді уряду доведеться розраховувати лише на свій креативний ресурс...
Ось, наприклад, нам усім показують, як на київському Бесарабському ринку продається напрочуд дешеве м’ясо нібито з Рівного. І лише в одного коментатора виникає здорове запитання: а навіщо ж возити звідти м’ясо до столиці, якщо й там ціни анітрохи не нижчі? Тим часом продавці на ринку спокійно перечекали, поки «безкоштовне» м’ясо в інформаційній мишоловці закінчиться, й продовжили торгувати за попередніми цінами. І Держкомрезерву не залишалося нічого іншого, крім нарікати на те, що адміністрація столичних ринків відмовлялася від реалізації цього охолодженого ресурсу. Керівник Держкомрезерву Михайло Поживанов, коментуючи ситуацію, не тільки вказував «на апатію місцевої влади», а й був змушений рекламувати «свою продукцію».
Шкода, що робота цього відомства залишилася ринком майже непоміченою (хоча частка продуктів харчування в споживчому кошику, що є основою для підрахунку темпів інфляції, становить 52%.). Наприклад, середні роздрібні ціни на яловичину першої категорії в Україні за квітень зросли на 13,4%, повідомляє Міністерство економіки з посиланням на дані Держкомісії з контролю за цінами. Яловичина подорожчала в більшості областей, а подешевшала лише в Криму, Запорізькій області й Києві. Курятина подешевшала лише у Волинській, Житомирській, Івано-Франківській і Чернігівській областях. У всіх інших зафіксоване зростання. У середньому вийшло 3,5%. Варені ковбаси першого сорту за квітень у роздробі в середньому подорожчали на 7,2%. Зростання цін на цю продукцію спостерігалося практично в усіх областях, крім Житомирської, де вона подешевшала на 0,2%.
Піднялися в квітні ціни й на такий «резонансний» у нашій країні товар, як хліб. У середньому, як повідомляє Міністерство економіки з посиланням на дані Державної комісії з контролю за цінами, майже на 3%. Тут «вирізнилися» Крим, Волинська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Одеська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Черкаська й Чернівецька області. В інших регіонах хлібна інфляція була зупинена. А от борошно вищого гатунку в Україні подорожчало на 3,6%. Зростання цін спостерігалося в усіх регіонах, окрім Криму, Хмельницької й Чернігівської областей. І це при тому, що Аграрний фонд і Держкомітет, очолюваний Поживановим, проводили «борошняну» інтервенцію.
Проте наш уряд сподівається, що квітнева інфляція буде меншою за 3%, але про всяк випадок готовий покласти відповідальність за неї на деяких високопоставлених посадових осіб. «Коли перші особи держави замість того, щоб допомагати уряду боротися з інфляцією, починають блокувати товарну інтервенцію, це робиться виключно проти власної держави», — заявляв перший віце-прем’єр і кандидат у столичні градоначальники Олександр Турчинов.
У цих умовах, схоже, остання ставка на маніпуляції з валютним курсом, від яких довго утримувався Національний банк. Тепер цей оплот стабільності, мабуть, готується до здачі. Про це днями, напевно погоджено, повідомили заступник голови Мінекономіки Ірина Крючкова й керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький. «Ми стоїмо на порозі, за яким Національний банк України нарешті відпустить курс гривні в напіввільне плавання у «валютному коридорі». Іншого виходу немає, й усі це розуміють, — була відвертою Крючкова й при цьому дивувалася: — Чомусь не повною мірою реалізована ідея з продуктовою інтервенцією. Держкомрезерв підготував для цього дешеве зерно. Ми передбачали, що області закуплять його, випечуть соціальний хліб, але з регіонів надійшли заявки лише на 10% загального обсягу резервного зерна. Чому немає повноцінних заявок з боку обладміністрацій, поки не зрозуміло».
Тим часом Мінекономіки має план. У перших його рядках слід було б навести заклик міністра Богдана Данилишина припинити інфляційну суєту, оскільки в арсеналі уряду є все необхідне для стабілізації цін. Але, схоже, цей арсенал поки не спрацьовує. І відомство, відповідальне в уряді за інфляцію, вимагає для себе більш дієвих важелів. Йдеться про новий закон, який розширить можливості влади в регулюванні цін. Причому не тільки природних монополій, а й навіть фізичних осіб-підприємців, «що займають значний сегмент». «Відсутність держрегулювання в цьому секторі економіки, — вважають в її штабі, — сприяє розвитку спекулятивних виявів». І тут виникає таке почуття, що ми це від когось і абсолютно в іншому житті вже чули...
