На захист дитячої душі

У тому, щоб відкривати дитячий книжковий ярмарок напередодні Міжнародного дня захисту дітей, є не лише очевидна послідовність, пов’язана із «дитячим» днем, а й логіка, прихована за словом «захист». Його смисл варто розуміти не лише буквально. Книга — це також захист для дітей, але в стратегічному сенсі.

Нагадаємо, що благодійні книжкові ярмарки Український дім проводить регулярно. Цього разу зібрані книжки та кошти будуть розподілені між п’ятьма школами-інтернатами Хмельницької та Миколаївської областей. Кожному із закладів дістанеться близько тисячі примірників навчальної та художньої літератури. За словами прес-служби Українського дому, за перші два дні роботи ярмарку було зібрано близько трьох тисяч книг.

Завідуюча бібліотекою Плужнянської загальноосвітньої школи-інтернату (Хмельницька область) Ніна Пономаренко каже, що передусім дітям бракує якісної художньої літератури.

— Навчальною літературою ми більш-менш забезпечені, а от художня... На жаль, українські видавництва публікують замало творів саме дитячих письменників — не лише сучасних, а й класиків. У нашій бібліотеці немає «Гаррі Поттера», а «Тореадор із Васюківки» Всеволода Нестайка у нас тільки в одному екземплярі, — нарікає бібліотекарка.

— Немає також книг тих авторів, яких включили до програми із зарубіжної літератури останніми ромками, які є обов’язковими для прочитання. А якщо ці книги і є, то вони здебільшого російськомовні, — додає Володимир Громанський, учитель зарубіжної літератури та російської мови із школи-інтернату.

Хоча, за словами представників різних шкіл-інтернатів, з якими довелося поспілкуватися «Дню», їхні бібліотечні фонди оновлюються відносно часто за рахунок приватних осіб чи громадських та благодійних організацій, ключовим залишається питання якості тієї літератури, що потрапляє до рук дітей.

І це стосується не лише підручників, на адресу яких рідко висловлюють компліменти. За словами бібліотекарів, в Україні замало видається науково-популярної літератури для наймолодших, яка б, зокрема, на елементарному рівні знайомила малечу з історичними постатями чи подіями, краєзнавством. Ця ситуація великою мірою характеризує і освітній процес загалом. Він не позбувся нашарувань попередньої доби, коли йому вказали на нові пріоритети виховання. У результаті маємо химерну та небезпечну — й не лише для дитячої психіки — суміш. «Багато уваги в нас приділяється 32—33-му рокам XX ст., а також хроніці відважного визволення Миколаївщини, Вознесенщини», — розповідає один із учителів школи-інтернату в Миколаївській області. Що ж розповідатимуть українським школярам після повторної спроби переписати історію?

ДО РЕЧI

Відкриття Міжнародного дитячого книжкового ярмарку було першою публічною подією, на якій Український дім представляла новий директор Оксана Гриценко, яка досі працювала в керівництві «Мистецького Арсеналу». Принагідно «День» запитав пані Оксану про те, як і чи буде змінено концепцію роботи Українського дому протягом найближчого часу.

— Зараз ми працюємо над концепцією. Але можу сказати, що в Українському домі організовуватимуться різні проекти, в тому числі — мистецькі, але з дещо іншим акцентом. Він полягатиме в привезенні іноземних митців в Україні, у той час, як наші митці зможуть представляти свої роботи за кордоном, — пообіцяла Оксана ГРИЦЕНКО в коментарі «Дню». — Крім того, Український дім — це ще й центр ділової співпраці, тож ми сприятимемо тому, аби українські товаровиробники могли вийти на міжнародний рівень.

Більш детальну інформацію щодо подальшого розвитку Українського дому Оксана Гриценко обіцяє оприлюднити найближчими тижнями під час спеціальної прес-конференції.