На знежиреному пайку

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» вчора оприлюднила результати дослідження наслідків, з якими зіткнеться Україна, якщо протягом переговорного процесу про зону вільної торгівлі з Євросоюзом пристане на його умову зняти експортне мито на насіння соняшника.

За словами президента асоціації Олексія Ліссітси, щорічні втрати України при скасуванні цього мита становитимуть 1,5 мільярда гривень. Адже якщо не буде мита, то український соняшник, не затримуючись для переробки у своїй країні, широким потоком піде до Європи. Зростання експорту й скорочення переробки в Україні спричинять утрати бюджетних надходжень, які становитимуть 275 мільйонів гривень, додаткові споживчі витрати населення (на покупку вітчизняної соняшникової олії, що подорожчала, і з самого початку ще дорожчої імпортної) виростуть на 664 мільйони. На 114 мільйонів збільшить свої витрати на придбання кормів тваринництво. Зате доходи українських виробників соняшникової олії скоротяться на 442 мільйони гривень. Щоправда, аграрії, які вирощують соняшник, одержать 773 мільйони додаткових прибутків. Але українська економіка в цілому збідніє від скасування експортного мита, як вважають автори дослідження, на 722 мільйони гривень. До того ж мільярд гривень коштуватиме їй скорочення 50 тисяч робочих місць у масложировій промисловості.

Експерти клубу передбачають, що у зв’язку з вимогою ЄС відмовитися від географічних назв в торговельних марках молочної продукції ця галузь також утратить півмільярда гривень.

Коментуючи результати дослідження, Ліссітса відзначив, що «в усьому світі всіляко пишаються своїми «історіями успіху», і такою історією в Україні є розвиток масложирової промисловості». «Але якщо ми своїми руками за допомогою наших торговельних партнерів поставимо хрест на цій галузі, — говорить експерт, — то постраждає інвестиційна привабливість країни в цілому». І справді, хто вкладатиме в країну, яка може згодом так легко відмовитися від своїх досягнень?

Ще одну загрозу для соняшникової галузі бачить генеральний директор асоціації Володимир Лапа. На його думку, після початку застосування санкцій ЄС за недотримання сівозміни (олійні культури можна сіяти лише раз на сім років) урожай соняшника може різко впасти, що призведе до того, що половина перероблювальних потужностей в Україні простоюватиме. А якщо до цього додасться ще й необмежений експорт соняшника, то це взагалі, на його думку, поставить галузь на межу припинення. Лапа нагадує, що свого часу при вступі в СОТ Україна зуміла відстояти експортне мито на насіння соняшника. Він із гіркотою говорить, що сьогоднішні перемови про створення зони вільної торгівлі дуже нагадують дорогу з однобічним рухом. За його словами, жодна квота на постачання сільськогосподарської продукції в ЄС, що її виділяють Україні, не перевищує 0,7 ринку. На практиці це означає, що доступ України на цей ринок майже повністю перекрито.

Не виправдовує підходів ЄС до створення зони вільної торгівлі з Україною і керівник проекту «Українсько-німецький аграрно-політичний діалог» Гайнц-Вільгельм Штрубенгофф. Він відзначає, що й сьогодні в Україні попит на сировину для масложирової промисловості істотно перевищує пропонування насіння, за них іде конкуренція між підприємствами. Зовсім інша ситуація, за його словами, склалася в Європі. Лише половина виробленої там олії виросла на європейських полях. Останнє — імпорт, у якому велика частка належить нашій країні. Тому переробники ЄС наполегливо лобіюють скасування Україною свого експортного мита. «Аграрне лобі впливає на міністрів», — визнає Штрубенгофф.

А як захищають інтереси вітчизняних виробників товару з вищою додатковою вартістю наші міністри та міністерства? Відповідаючи на відповідне запитання «Дня», Ліссітса відзначив, що Міністерство аграрної політики з усім розумінням ставиться до проблем, що виникли. У той же час, за його словами, «позиція Мінекономіки не є конструктивною», воно легко здає стратегічні по суті позиції нашої країни. Більше того, воно засекретило від своїх же товаровиробників усі матеріали, в яких викладено вимоги іншої сторони перемовин, і їх доводиться добувати через Париж. Адже наші європейські партнери заздалегідь ознайомили з ними своїх виробників. «А наші поставили гриф таємно, — каже Ліссітса й із засудженням запитує: — На кого працюєте?» Експерт відзначає, що українські аграрії «підтримують курс на євроінтеграцію країни, але не можуть погодитися на кабальні умови, які нам ставлять». Він також розповідає, що в керівництва країни є розуміння проблем, що виникають зі скасуванням експортного мита на соняшник. Він сподівається, що під час зустрічі Президента України Віктора Януковича з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу, яку призначено на 13 вересня, однобічний рух при створенні зони вільної торгівлі одержить відповідну оцінку.