Над барикадою — світанок

В ефірі українських радіостанцій звучать російські пісні, музиканти платять телеканалам за розміщення власних творів, щороку випускається по 0,4 книжки на одного мешканця (при бажаній нормі 12), навіть новорічні програми українські телеканали змушені робити спільно з росіянами, а тарифи на перевезення газет до читачів у 40 разів більші, ніж тарифи на перевезення презервативів. Це та багато іншого, властиво, не подобається обтяженим національними інтересами та просто не байдужим до долі своєї країни людям. Вони й створили Асоціацію захисту української культури «Український світанок», презентація якої відбулася у столичному арт-клубі «ОsтаNNя барикада». Серед засновників та активних прихильників асоціації Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Микола Княжицький, генеральний директор телеканалу ICTV Олександр Богуцький, натхненник та директор клубу «ОsтаNNя барикада» Олесь Доній, директор єдиного україномовного радіо «Люкс» Роман Андрейко, директор «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» Іван Малкович, співаки Олександр Пономарьов, Андрій Кузьменко («Скрябін») та Руслана.

Головною засадою своєї діяльності засновники бачать любіювання інтересів української культури. Втім, чітко та ясно розтлумачити слово «любіювання» у конкретному випадку зібрання не змогло. Закид щодо передвиборчих інформаційних маніпуліцій вони відкинули, мовляв, поки що ніхто нікуди не збирається. Як і що тоді можна любіювати? Здається, єдиним реальним кроком, що його спроможні зробити нові захисники, може бути задекларований обов’язок проводити моніторинг та експертизу українських законопроектів у галузі культури та засобів масової інформації. Якщо така об’єктивна інформація буде регулярно поширюватись хоча б через причетні до засновників ЗМІ, це вже буде немало. Однак діапазон прагнень організації набагато ширший: дотримання в українському теле- та радіоефірі 50% квоти української продукції разом з чітким визначенням поняття «українська продукція», створення ефективної системи захисту авторських та майнових прав українських митців, звільнення від ПДВ та інших податків обладнання для виробництва аудіо-, відео-, кінопродукції, ратифікація Конвенції «Про транскордонне мовлення», що дозволить пропагувати нашу продукцію на європейських ринках, створення ефективної та прозорої грантової системи підтримки української культури через Міністерство культури тощо. Програма асоціації складається з десяти пунктів, але чи вдасться втілити хоча б кілька?

Оприлюдненням засадничих положень «Українського світанку» займалися М. Княжицький, О. Богуцький, О. Доній, Р. Андрейко, О. Пономарьов та Руслана. Серед цікавих і водночас симптоматичних речей, проартикульованих на прес-конференції, були відвертості М. Княжицького про те, що «важко протистояти смакам нашої еліти», та цілком показова інформація щодо заморського Фонду Сороса, котрий фінансує українське книговидання більше, ніж рідний Мінкульт. Руслана натомість бореться зі стереотипами і впевнена, що «українська культура значно ширша за українські шаровари». З акцентацією на необхідності державних кроків не згоден Олесь Доній, який переконаний, що тиснути треба на суспільство, «достукатись до серця, а не до раціо» — закони нічого не змінять, необхідне бажання людей змінитися. Йому заперечив О. Богуцький: «Якщо не зважати на державу, то не треба платити податків...» Одностайності учасникам новоствореної асоціації, очевидно, бракує, хоча, як казали не так давно, «в споре рождается истина». Почекаємо.