Наркотики не мають кордонів. Як і боротьба з ними
Оскільки торгівля наркотиками дає великі прибутки, ті, хто до неї причетний, витрачають значні кошти на винайдення нових технологій у сфері маркетингу. Особливо злочинним є маніпулювання свідомістю й підсвідомістю підлітків та молоді, яким нав’язується думка про те, що «косячок» — мало не один із атрибутів сучасної моди; що наркотичні речовини позбавляють людину агресивності, роблять лагіднішою, приємнішою для інших, допомагають вирішити сексуальні чи психологічні проблеми, котрі з’явилися у взаєминах із коханим чи коханою, забути про соціальну нерівність тощо. Часто поширення наркотиків пов’язується з шоу-бізнесом, з популяризацією наймодніших музичних напрямків. У магазинах, де продаються компакт-диски й відеокасети, можна знайти й видання, що в завуальованій формі пропагують марихуану. Сигарети з наркотиками розповсюджують й на молодіжних дискотеках. Та спроби поліції закрити подібні заклади часом викликають шалений опiр тих, хто буцімто дбає про дотримання прав людини. Як правило, наркомафія має своє лобі серед урядових чиновників, депутатів. А в Голландії навіть міністри можуть говорити про те, що саме в цій країні вирощують коноплю, з якої одержують легші та менш шкідливі наркотики, аніж із коноплі, вирощеної у Марокко.
Зустрічаються й недобросовісні видавці та журналісти, які задля заробітку ладні доводити, що вживання наркотиків не має фатальних наслідків для людини. Дійшло до того, що навіть образ улюбленої дитячої іграшки — пухнастого ведмедика — використано в опосередкованій, на рівні асоціацій, рекламі «косячка», який мовляв, може принести таке ж почуття затишку й заспокоєння, як плюшевий ведмедик. Месьє до Ромен продемонстрував і журнал, який формував у читачів позитивне уявлення про коноплi як про одну із лікувальних рослин. Публікація була мені знайома — вже потім я згадала, що іще раніше такий же журнал я бачила в Україні (!) — щоправда, надрукований не французькою, а російською мовою.
Звичайно, ті, хто наживається на торгівлі наркотичними речовинами, намагаються приховати, а то й перекрутити дійсні факти. А правда така: значний відсоток одержуваних ними прибутків йде на придбання зброї та підкуп чиновників, в різних країнах переробка сировини задля одержання психотропних речовин завдає величезну шкоду довкіллю, отруюючи воду та грунт. Диктатори та командири різних бандформувань у Латинській Америці та Африці спеціально одурманюють людей — частіше за все молодих, посилаючи їх на скоєння найстрашніших злочинів: убивства, викрадення й катування своїх противників, а то й ні в чому не повинних громадян.
Після семінару в Парижі його учасники по-новому оцінили деякі явища й нашого життя — впровадження в молодіжну субкультуру спеціальної символіки та сленгу, пов’язаних із вживанням наркотиків; публікації в газетах, що ніби спеціально підказують технології одержання та вживання речовин, які діють на психіку людини, а також постійно наголошують на розмірах прибутків, одержуваних від незаконного бізнесу; так звані антинаркотичні кампанії в шоу-бізнесі, де в «протестних» піснях популярних виконавців неодноразово повторюються назви наркотиків, мимоволі западаючи в підсвідомість юних слухачів.
Участь у подібних семінарах для українців стала можливою завдяки діяльності недержавної громадської організації «Гуманітарна колегія», очолюваної доцентом Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Максимом Розумним. Це наукове товариство було засноване 1998 року. В його активі — проведення дослідницької програми «Україна: вибір моделі розвитку», в ході якої у різних регіонах було проведено близько 20-и конференцій і семінарів молодих науковців, створення Центру мовних ініціатив, що активно займається проблемою розробки та впровадження української наукової термінології.
У минулому році «Гуманітарна колегія» за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні видавала філософський журнал «Генеза» та провела Всеукраїнську наукову конференцію «Гуманітарне знання на початку ХХI століття». Виходять друком також власний «Вісник» і навіть монографії членів цієї громадської організації. Зокрема, читачі вже ознайомилися з книжкою М. Розумного «Політичний вибір України», незабаром вийде книжка Ярослава Кохана, присвячена дослідженням наших політологів. «Гуманітарна колегія» прагне постійно розширювати свої зв’язки, співпрацює з науковими інститутами й товариствами, фондами й громадськими організаціями не тільки в Україні, а й за рубежем.
Невдовзі — вже в серпні — в столиці Франції відбудеться наступний семінар, присвячений питанням боротьби з наркотиками. Поїздку на нього українських учасників, перебування в країні та культурну програму, як і раніше, забезпечуватиме координатор проекту Ярослав Суський та аспірант Інституту політичних наук у Парижі Володимир Посельський. А у вересні «Гуманітарна колегія» запросить на засідання дискусійного клубу, який почне працювати в Парламентській бібліотеці.
