Народ вибрав труд

Із відомого ще з союзних часів першотравневого гасла «Мир, Труд, Травень» населення досить давно і надійно обрало «труд», регулярно присвячуючи серію погожих травневих вихідних днів обробці індивідуальних городніх ділянок. Нинішній першотравень, із виключно теплою й сприятливою для індивідуальних сільгоспробіт погодою, не став винятком із нової традиції.

З цих причин спроби перетворити 1 травня на день масових протестів та маніфестацій із політичними і економічними вимогами вдаються їх організаторам щораз із більшими труднощами. Кількість щирих прихильників комунізму, котрі збираються останнім часом на Європейській площі столиці, звелась цього разу до майже непристойного мінімуму. Навіть схильні до кількаразових перебільшень міліцейські начальники змушені були визнати, що послухати звичні заклики комуністів зібралося 1 травня менше двох тисяч людей. Цікавим це зібрання було хіба що політоглядачам, які не знайшли на звичному місці під червоними прапорами поруч із товаришами Симоненком та Ткаченком товариша Мороза. Вірогідно, що саме у цей день формалізувався нарешті остаточний розкол лівого руху на комуністичну опозицію і «поміркованих» прихильників Олександра Мороза, які шукають собі місця в іншій політичній ніші ближче до центру. Там їхні колишні друзі по КПРС і комсомолу нині дружно і багаточисельно очолюють «нову опозицію». Цього разу багата фантазія соціалістичних іміджмейкерів нічого нового не продемонструвала, видохшись, напевно, під час спорудження і охорони наметового містечка, штурмів адміністративних споруд та здачі крові в склянку під стінами правоохоронних установ.

Небажання широких народних мас боротися за свої права у першотравневих колонах під червоними прапорами, зовсім не означає, що населення негативно ставиться до самого свята 1 травня. Практично у всіх нині сущих поколінь українців цей день асоціюється зі святом без присмаку протесту. Недарма ж традиційно до першотравневих днів прив’язується відкриття літнього розважального сезону на свіжому повітрі в парках, скверах, зонах відпочинку й навіть на пляжах, якщо сприяє погода. Саме цю справді народну звичку відзначати Першотравень на свіжому повітрі використали цього року об’єднані соціал-демократи , котрі практично у всіх регіонах країни, від Києва до Закарпаття організували на перше травня святкові й розважальні програми.

Можна було б зробити висновок про те, що ті політики, котрі запропонували народу порозважатися, здобули більше, ніж ті, хто кликав до протестних колон. Та висновок цей стосувався б лише дуже незначної кількості людей, охоплених першотравневими заходами всіх видів і напрямків. Переважна більшість позбавлених необхідності йти на роботу громадян використала першотравневі свята і ще раз використає довгі вихідні на 9 травня для роботи на себе, займаючись на початку другого тисячоліття натуральним господарством, аби забезпечитись на зиму їжею. Зробити день 1 травня днем свята або днем протесту можна буде, лише повернувши людей із городів до роботи, оплачуваної на рівні, який робить непотрібним власноручне вирощування картоплі для власних потреб. Тому наявність 1 травня на вулицях і майданах насправді багатотисячних колон, святкуючих чи протестуючих, якщо це коли-небудь матиме місце, буде означати, що економічні реформи в країні таки відбулись і дали реальні, а не віртуальні, як нині, результати.