Не разом з Росією
Цими днями в Женевi українська делегація бере участь у пiдготовцi чергового засідання робочої групи щодо вступу України до Світової організації торгівлі. Результати наступної зустрічі дозволять зрозуміти, наскільки нині Україна близька до вступу до СОТ у 2004 році.
Тим часом Росія, що ставила собі аналогічну мету, відсунула терміни свого членства у СОТ на 2005—2006 роки. Про це днями заявив голова російського Мінекономрозвитку Герман Греф. У 2004 році, повідомив міністр, поставлено завдання завершити переговорний процес щодо вступу до цієї організації. Судячи з усього, переговори відбуваються складно, і бажання Москви формувати свої правила гри на світовому ринку і грати за ними, про що заявлялося спочатку, не зустріло розуміння й особливої підтримки у зарубіжних переговорників. Найболючіша проблема для росіян — так звані внутрішні ціни на енергоносії. У разі переходу до світових цін всередині країни російська економіка стане неконкурентоспроможною. За словами генерального секретаря Російського національного комітету Міжнародної торговельної палати Тетяни Монеген, незакритими залишаються близько 20% переговорних позицій. Г. Греф не виключає, що на заключній стадії переговорів Росія зіткнеться «з проблемами політичного характеру», оскільки «це остання велика країна, яка вступає до СОТ, і при її підтримці не всі країни керуватимуться тільки економічними міркуваннями».
Чи є Україні діло до російських темпів інтеграції у світову торгівлю? Безумовно. І не тільки тому, що на північного сусіда припадає 17,9% українського експорту, а в загальному імпорті товарів до України частка Росії нині становить 38,5%. Останнім часом багато говорили про координацію зусиль української та російської сторони щодо вступу до СОТ. Щоправда, конкретних зобов’язань ніхто на себе не брав, але при цьому ніби малася на увазі джентльменська угода про одночасність таких дій. Схоже, тепер шляхи розходяться. Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер вважає, що коректування Росією термінів вступу до СОТ не повинне позначитися на українських планах, оскільки немає будь- якого документа, що зобов’язує Україну синхронізувати свої дії щодо вступу до СОТ із Росією. «У нас свої труднощі на переговорах, і, мені здається, уряд дає надто оптимістичні оцінки щодо термінів вступу. Але я не бачу реального зв’язку між заявами Росії та нашими проблемами», — сказав «Дню» експерт. О. Пасхавер припускає, що питання одночасного вступу України та Росії до СОТ будуть «однією з карт» в українсько-російських економічних відносинах, однак для того, щоб Україна погодилася «загальмувати», мають статися «дуже великі зміни у внутрішніх політичних та економічних українських процесах». «Мені здається, що Україна не відмовиться від самостійного руху до СОТ, а в Росії не буде приводу всіма явними й таємними способами видавлювати Україну з цього процесу», — резюмував О. Пасхавер.
Якщо станеться, що Україна випередить Росію з оформленням членства у СОТ, то це, на думку доктора економічних наук Олексія Плотникова, не стане стримуючим чинником у розвитку двосторонніх відносин. За його словами, до СОТ кожна країна йде своїм шляхом, і це нормально. Незважаючи на уявне «відставання» росіян щодо очікуваних термінів входження до СОТ, нам, вважає О. Плотников, слід повчитися у них професійному ставленню до цієї роботи, що виявляється передусім у серйозності дискусій навколо вступу України до СОТ. Схожі претензії мають і в УСПП. Там вважають, що для процесу вступу до СОТ характерні непрозорі методи. Тому УСПП збирається вимагати від уряду узгодження умов приєднання до СОТ з національними інтересами країни.
Недостатньо поінформовані про можливі наслідки членства у СОТ і багато суб’єктів підприємництва. Про одну із таких проблем повідомив днями голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Віктор Суслов. На переговорах із СОТ, інформує Інтерфакс-Україна, США та Японія порушили питання про допуск на український страховий ринок філіалів іноземних компаній. Голова Держкомфінрегулювання вважає, що у разі приходу в Україну іноземних страхувальників «проблеми виникнуть у всіх страхових компаній». Чинний закон про страхування не дозволяє філіалам іноземних страхових компаній працювати в Україні, а також забороняє їм реалізовувати страхові поліси. Якщо буде вирішено зняти ці обмеження, то, за словами В. Суслова, комісія рекомендує уряду на п’ять років «заморозити» відповідні зміни законодавства. При цьому В. Суслов допускає, що у разі жорсткої позиції наших партнерів на переговорному процесі щодо СОТ Україна може пожертвувати долею страхового ринку заради преференцій у важливіших галузях.
