Необхідні зусилля

Спаду, що прогнозується в торгово-економічних відносинах України та Євросоюзу після розширення ЄС, не сталося. Таку оптимістичну заяву зробив учора заступник міністра економіки та з питань європейської інтеграції Валерій П’ятницький у ході Дня уряду у Верховній Раді, присвяченого новим напрямам співпраці України і ЄС у зв’язку з його розширенням. «Сьогодні передчасно робити висновки про те, наскільки вдалося уникнути втрат. Однак перші результати подають надію: незважаючи на денонсацію угод про вільну торгівлю з країнами Балтії, прогнозованого спаду в торгово-економічних відносинах між Україною і розширеним ЄС не сталося», — сказав заступник міністра. За словами В. П’ятницького, в першому півріччі 2004 року товарообіг із 25-ма країнами ЄС не зменшився, а навіть збільшився порівняно з минулим роком на 46%, досягши $10,8 млрд. Крім того, на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року зросло надходження прямих іноземних інвестицій із країн ЄС, повідомляє Володимир СОНЮК, «День». При цьому, на думку Валерія П’ятницького, втрат могло б бути ще менше, якби Україна була членом Світової організації торгівлі, нормативними документами якої передбачається компенсація державам, що зазнали збитків внаслідок створення митних союзів. Питання вступу країни до СОТ, як відомо, тісно пов’язане з питанням отримання нею статусу країни з ринковою економікою. Для отримання такого, повідомив В. П’ятницький, Україна повинна вирішити два питання, що виникли у Європейської комісії: про втручання держави в політику ціноутворення і про застосування закону про банкрутство. На останніх переговорах на цю тему, які пройшли в липні нинішнього року, Єврокомісія поставила питання про втручання держави в процес ціноутворення в металургійній і хімічній галузях, а також про винятки в плані застосування закону про банкрутство, сказав заступник міністра. Українська сторона надала вичерпні відповіді й чекає позитивного рішення найближчим часом, підкреслив доповідач. Він також вiдзначив, що робота з удосконалення законодавства в банківській сфері та щодо політики ціноутворення має бути спільною справою уряду і парламенту. Подальший розвиток відносин України з Євросоюзом вимагає і відповідного розвитку їхньої нормативної бази, впевнений перший заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик, який виступив перед депутатами в рамках Дня уряду. Тому, за його словами, наступним базовим документом, що регулює відносини України та ЄС, повинна стати Посилена угода про партнерство і співпрацю. Його параметри будуть визначені за результатами виконання Плану дій, узгодження якого перебуває на завершальний стадії. О. Моцик нагадав, що зараз головним документом, що регулює відносини України і ЄС, залишається Угода про партнерство і співробітництво. Примітно, що три чверті депутатів були відсутні на «європейському» Дні уряду

Чотирнадцятий економічний форум у Криниці- Гурскій (Польща) цього року тривав під гаслом «Безпека. Солідарність. Ефективність». Форум традиційно відкрив президент Польщі Александр Кваснєвський, і так само традиційно він нагадував гостям форуму — аналітикам, політикам, бізнесменам, журналістам — про те, що «Україна повинна отримати квитки в усі сторони». «Людиною 2003-го року в Центрально-Східній Європі» було визначено президента Литви Валдаса Адамкуса (єдиного гостя — главу держави на форумі цього року).

Форум задумувався як своєрідний «центральноєвропейський Давос» — місце для неформального спілкування представників державної влади, різних політичних сил, бізнесу, аналітичних і медіа-середовищ країн регіону. Заради справедливості варто додати, що попередні форуми були набагато представницькими — їх відвідували президенти, прем’єр-міністри, міністри різних країн, бував на форумі й Президент України. Цього разу Україну від офіційного державного керівництва представляли міністр економіки та європейської інтеграції Микола Деркач, перший заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик. Були помітні представники опозиції — в засіданнях сесій форуму брали участь Борис Тарасюк, Юрій Єхануров, Анатолій Матвієнко. Можна було зустріти в Криниці екс-уповноваженого з Євразійського транспортного коридору, екс-керівника «Укртранснафти» Олександра Тодійчука, який відвідував сесії з енергетичної тематики, екс-першого заступника міністра закордонних справ Олександра Чалого. З президентом Кваснєвським і прем’єр-міністром Польщі Бєлкою зустрічався голова УСПП, один з кандидатів на посаду президента України Анатолій Кінах, який, утім, швидко поїхав з форуму. Очевидно, проблеми, пов’язані з українськими виборами, були більш нагальними. У всякому разі, тематика «аверсу» чи «реверсу» нафтопроводу Одеса—Броди, тематика організації нових маршрутів і схем енергопостачання європейських країн з тим, щоб досягти більшої енергетичної безпеки, була, як і раніше, актуальною, але обговорювалася так, ніби Україна більше не є перспективним гравцем на цьому полі.

Тематика України, української внутрішньополітичної ситуації, відносин між Україною і розширеним Європейським Союзом була далеко не останньою на форумі. Ще на його початку президент Польщі, який часом виглядає більшим захисником України, ніж самі українці, говорив, що «ми відповідальні за те, щоб українці мали квитки до Європи». Цей сигнал з Криниці, за словами Кваснєвського, має бути почутий і в Брюсселі. Президент Литви Адамкус, «людина року», заявив, що «ми повинні працювати не лише із Заходом, але й зі Сходом. Наш розвиток залежить від реформ в Україні, Білорусі та Росії». Це — один бік справи. Другий, як зазначив німецький експерт Карл-Олаф Ланг, позначається у взаємному розчаруванні між Україною та ЄС. Власне, нічого нового ні в заявах польського й литовського президентів, ні в констатаціях фактів непорозуміння між Україною і ЄС немає, і форум у Криниці нічого нового до цього не додав. Знову з’ясувалося, що мало хто уявляє собі, як мав би виглядати насправді План дій Україна — ЄС з погляду мети цього документа, що ЄС не має чіткої й зрозумілої стратегії своєї політики стосовно України, як, власне, і Україна не демонструє зрозумілої стратегії політики стосовно ЄС. «Україна сприймається як буферна держава», Україна майже невідома на Заході, й не тому, що її продукція погана і не конкурентоспроможна, — про це говорив інший німецький експерт з економічних питань Ларс Хандріх.

Що потрібно робити? У цьому разi рекомендації експертів виглядали так: якомога швидше стати членом Світової організації торгівлі, ЄС має нарешті надати Україні статус країни з ринковою економікою, сама Україна повинна нарощувати виробництво з високим рівнем доданої вартості (зокрема, машинобудування). Співдиректор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що Україні істотно заважають непрозорість відносин власності, економічної політики на рівні як держави, так і компаній, відсутність дієвої процедури банкрутства, що зараз Україна торгує тим, чим легко торгувати, що держава ще не зовсім визначила свої пріоритети в наближенні свого законодавства до вимог ЄС, що проблема сертифікації продукції є частиною конкурентної боротьби, і тому на це теж потрібно витрачатися. Це вже — конкретні теми й конкретні проблеми, розв’язання яких надало б можливiсть говорити про встановлення нормального рівня відносин і підвищення інтересу до України з боку країн-членів ЄС не лише як до великого ринка та незрозумілого «сусіда».

Перший заступник міністра закордонних справ Олександр Моцик назвав виключення України з числа учасників змагання за вступ до ЄС «величезною геополітичною помилкою». Моцик намагався переконати учасників форуму, що Україна є несталою, але прогресуючою демократією, що європейська ідея стала консолідуючою в Україні, а головне (нові ноти у висловлюваннях української дипломатії) — що «ми хочемо вступити до ЄС як рівний партнер». Моцик також заявив про те, що Київ, слухаючи наполегливі рекомендації провести чесні й справедливі вибори в Україні, бажав би отримати чесне й справедливе визнання результатів цих виборів незалежно від імені переможця.

Можливо, це було просто особливістю нинішнього форуму, коли його головна увага концентрувалася на питаннях «повернення» країн регіону до Європи, на боротьбі з тероризмом, що взагалі обговорення українських, як і російських проблем не виглядало таким, що могло б додати принаймні нових поворотів до вже часом набридлої дискусії. Новою для форуму темою було, зокрема, обговорення перспектив... арабських інвестицій до польської економіки і проблеми... німецького домінування в Європі. Поляки пропагували інвестиційні можливості своєї країни та демонстрували «історії успіху» (зокрема, нафтової компанії «Орлен»). Обговорювалися й питання світової безпеки, не зовсім вдалим вийшли дискусії з проблеми свободи слова в Росії, головного вектора російського розвитку.

Іноді складалося враження, що сам форум проводився тільки заради того, щоб можна було зберегти добру традицію. Оскільки цього року він виглядав швидше місцем зустрічі старих друзів, ніж майданчиком, який може в майбутньому привести до грандіозних бізнес-контрактів і неочікуваних політичних проривів. Можливо, наступного року ситуація буде іншою.