«Нетипова дипломатія» з недипломатичними наслідками
Леонід Данилович підтвердив учора інформацію про своє доручення Віктору Андрійовичу передати листи президентові та віце-президенту США. За повідомленням Інтерфакс-Україна, український лідер зустрічався з Ющенком напередодні від’їзду останнього до США. «Це загальносвітова практика, коли людина йде у відставку, але займається громадською діяльністю», — наголосив Кучма, говорячи про роль екс-прем’єра в процесі передачі листів першим особам США. Президент повідомив, що в цих листах він підтвердив, що Україна «обрала свій шлях, відданість демократичним процесам». Він також зазначив, що в листах висловлюється намір продовжити співпрацю у боротьбi проти тероризму, а також сподівання на скасування поправки Джексона-Веніка. Остання, згідно з попередніми заявами українського керівництва, обмежує торговельні відносини між Україною та США. «Нема нічого такого, що є таємницею», — сказав Президент, маючи на увазі те, що вказані листи не таємні.
Відбув до Нью-Йорка Віктор Ющенко разом із Борисом Тарасюком та Петром Порошенком, а от участь у компанії Євгена Червоненка чомусь не афішується. Колишній міністр закордонних справ України Тарасюк, а нині член блоку «Наша Україна», на відміну від Президента, не зміг не відзначити певної неординарності ситуації. «Такого плану переговори не є типовими для дипломатичної практики», — визнав Борис Іванович. До цього він додав, що «вони (переговори. — Авт. ) ще раз підтверджують бажання американців бачити в Україні демократичну державу і стабільного зовнішньополітичного і економічного партнера». Слід вважати, що саме блок Ющенка є виразником стабільності української політики? Проте, якщо йти від зворотнього, чому політична сила не при владі є більшим виразником стабільності української політики, аніж чинний уряд України? На минулому тижні відбулася поїздка українського прем’єр-міністра Анатолія Кінаха до Сполучених Штатів. Хіба він не міг передати президентських послань? «День» звернувся з відповідним запитанням до прес-служби Президента. Однак там тільки підтвердили вже зроблену Президентом заяву, а від будь- яких коментарів відмовилися. Прес-секретар прем’єр-міністра Сергій Нагорянський теж не став коментувати «Дню» піка нтність ситуації, в яку потрапив його шеф. Хоча спочатку в уряді не повірили в існування самих листів. Не дали жодних пояснень і в Міністерстві закордонних справ, чи відповідає дипломатичній практиці, протоколу передача президентських послань лідером партійного блоку.
Чи можна вважати візит Віктора Ющенка до США та зустрічі з представниками влади країни, як висловився Президент, «громадською діяльністю»? За всіма параметрами ющенківська поїздка носить політичний характер. І більше того — скидається на передвиборний хід.
Як повідомлялося раніше, саме у Сполучених Штатах екс-прем’єр мав проголосити програму блоку «Наша Україна» (чого досі не зробив у себе на батьківщині). Можна припустити, що зустрічі Ющенка з американським керівництвом — всього-на-всього вияв інтересу Вашингтона до українських внутрішніх процесів. У цьому випадку можна лише пожаліти Білий дім, позаяк Україна не одним блоком Ющенка багата — на прийоми лідерів усіх блоків може піти багато часу і коштів. А скільки Президентові доведеться ще написати листів? Якщо, звичайно, дотримуватись принципу «рівних можливостей».
КОМЕНТАРI
Володимир ФЕСЕНКО , політолог:
— Ситуація з передачею листів Президента України керівникам США через Віктора Ющенка, який нині є приватною особою (хоча статус екс-прем’єра та лідера впливового виборчого блоку надає йому політичної ваги), справді є двозначною. Однак не треба її переоцінювати. З погляду стандартів міжнародних відносин такі листи не мають суто офіційного характеру. Але Президент нашої країни звертається до двох найвищих посадових осіб іншої держави, через те така кореспонденція неминуче розглядатиметься в контексті міждержавних відносин. Я б не став інтерпретувати цей факт тільки з погляду порівняння Ющенка й Кінаха. Наприклад, 10 листопада в США буде міністр закордонних справ України. Формально цю кореспонденцію можна було б передати і з ним. Або в нашого Президента виникла термінова потреба передати надважливу й делікатну інформацію американським колегам, або... йдуть навколополітичні ігри. Те, що інформація про цей факт з’явилася в ЗМІ, може означати таке. Це — знак особливого довір’я Президента до екс-прем’єра, і цей знак довірчих стосунків між ними спеціально демонструється американцям та українській публіці. Так би мовити, багатовекторне політичне позиціонування. По-друге: «розділяй і владарюй». Візантійські звичаї у посткомуністичному інтер’єрі. Зіштовхувати лобами всіх. Створення атмосфери тотального недовір’я одне одному в середовищі політичної еліти. Якби через такі факти наші прем’єри йшли у відставку, то уряди в Україні міняли б щомісяця. Думаю, варто трохи почекати, і Президент відновить політичний баланс черговою порцією їдкої критики на адресу Віктора Андрійовича.
Наталя ВІТРЕНКО , лідер ПСПУ:
— Я дуже сумніваюся, що Ющенко справді перевозив якісь листи від Президента України президентові США. Якщо Кучма й хотів скористатися таким неофіційним каналом передачі інформації, то про це не було б відомо ЗМІ. Можливо, він і міг би попросити про фінансову або іншу підтримку України таким чином, але навряд чи. А те, що така інформація з’явилася, — це відвертий ляпас Кінаху.
Олександр ДЕРГАЧОВ , політолог:
— Тут є тільки один момент, який зробив би цю ситуацію з листами хоч скільки-небудь нормальною, — якщо ці листи стосуються не державних справ як таких, а якихось суспільно-політичних процесів в Україні: виборів, загального руху до демократії, потреби діалогу не лише на офіційному рівні. Однак передача навіть таких листів виглядає досить несподіваним і вельми своєрідним кроком. Фантазія щодо цієї ситуації може розвиватися лише в той бік, що Ющенко поїхав на «оглядини» як людина, котра може претендувати на особливу роль на період виборів і після виборів. Не виключено, щоправда, що це може бути якась реакція Президента на результати поїздки в США прем’єр-міністра. Щоправда, Кінах, у будь-якому випадку, опинився тепер у дивній ситуації. Але, на мою думку, у відставку він нізащо не подасть.
