Нездійснені пріоритети

Учора у Києві відкрилася перша в країні ф’ючерсна біржа. Її діяльність повинна бути спрямована на те, щоб захистити інтереси сільгоспвиробників в умовах нестабiльної цінової кон’юнктури. До березня уряд планує ввести систему складських свідоцтв на зерно, які можуть використовувати банки при наданні кредиту товаровиробникам, і які також стануть основою ф’ючерсної торгівлі. Проте довгоочікуваний ф’ючерс, мабуть, зможе вирішити далеко не всі проблеми, через які реформоване українське село, навіть збираючи непогані врожаї, не отримує нічого, крім нових боргів.

Згідно з урядовим прогнозом, рентабельність виробництва зерна в 2002 році становитиме 23% проти 42,2% в 2001 році. Зі слів віце-прем’єра України з питань АПК Івана Кириленка, який днями виступав у парламенті, на селі залишається тільки п’ята частина доходів, зароблених сільгоспвиробниками. Аграрії України щорічно втрачають близько 7—8 млрд. грн., вважає головний селянин країни. Очевидно, що їй необхідні нові механізми розвитку АПК, які забезпечують формування стабільної цінової, фінансово- кредитної, податкової політики і страхування. Тим більше, що цього року закінчується дія низки законів України, спрямованих на підтримку сільського господарства, й уряд уже підготував і надіслав до парламенту пакет нових законопроектів. Питання в тому, чи не будуть і вони страждати від зайвої декларативності, вже вкотре проголошуючи село пріоритетом... У цих умовах уряд заявляє про необхідність виходити на якісно новий рівень вирішення принципових завдань аграрної реформи, «недоліків, помилок і зловживань» в якій, як вважає І. Кириленко, «справді багато». Тим більше, що в 2003 році міжнародна кон’юнктура для українських сільгоспвиробників може істотно погіршитися в зв’язку з тим, що її найближчі сусіди і конкуренти стануть членами Євросоюзу й отримуватимуть великі сільськогосподарські дотації.

А що отримають українські аграрії, поки не зрозуміло. На технічне переобладнання сільського господарства в 2003 році необхідно щонайменше близько 4 млрд. грн. (За даними Мінагрополітики, потреба агрогосподарств у комбайнах, яких залишилося всього близько 56 тисяч, причому 80% парку вже відпрацювали амортизаційний термін, становить 112 тис. на рік. У 2003 році запланована закупівля для потреб аграріїв 1500 комбайнів). Схоже, уряд має намір перекласти ці витрати на місцеві бюджети. І навіть вельми вигідний кредит Світового банку (1,5 млрд. грн. на 15 років під 6% річних) не здатний радикально вплинути на ситуацію, оскільки бюджет на 2003 рік, на думку Кириленка, «має занадто обмежені можливості» для підтримки АПК. У цьому світлі обіцянки спрямувати всі бюджетні кошти, заплановані для села, на формування інноваційної моделі розвитку аграрного сектора, виглядає не дуже красиво. Недаремно віце-прем’єр сподівається, що пріоритети розвитку аграрного сектора на найближчі роки «остаточно визначать» на Всеукраїнській нараді селян, у якій очікується участь Президента України.