«Новi українцi»

Дніпропетровськ справедливо вважається «ракетною столицею» України. Ще за радянських часів місцеві фахівці створили одні з найкращих у світі ракетоносії, які й зараз використовуються у вітчизняних та міжнародних програмах освоєння космосу. Досягнення ці стали можливими не в останню чергу завдяки розробці ефективних видів як рiдкого, так i твердого ракетного палива. Однак конструкторська думка не стоїть на місці — в усьому світі тривають пошуки та випробування альтернативного пастоподібного палива, яке має свої переваги.

Проте справжньою сенсацією став винахід нового рецепта пастоподібного ракетного палива, який підказав «дорослим дядькам»... 15-річний десятикласник дніпропетровської середньої школи №120 Дмитро Олефір. Як сказав кореспондентові «Дня» Дмитро, загальною вадою ракетного палива є велика залежність швидкості горіння від величини кисневого балансу. Подолати її допоможуть пероксиди карбонільних сполук. Окрім цього, за розрахунками юного винахідника, таке «карбонільне» паливо буде набагато дешевшим і екологічно безпечнішим за аналоги.

«Ноу-хау» дніпропетровського школяра було гідно оцінене. Нещодавно Дмитро Олефір, який відвідує гурток у місцевому Аерокосмічному центрі для дітей та юнацтва, а також є слухачем еколого-біологічного факультету обласного натуралістичного центру Малої академії наук, отримав диплом Держдепартаменту інтелектуальної власності за краще творче досягнення. Науковий внесок Дмитра в розвиток ракетобудування країни відзначено в Києві на Всеукраїнському тижні юних раціоналізаторів та винахідників «Природа — людина — виробництво — екологія». Окрім того, молодого винахідника нагороджено цінним призом — настільним годинником.

Склад нового палива, як розповів сам Дмитро Олефір, допоміг допрацювати його науковий керівник — кандидат технічних наук Сергій Бондаренко. Перші експериментальні випробування ракетного палива, проведені в лабораторіях Дніпропетровського національного університету, вже дали позитивні результати. Молодий винахідник вважає, що «карбонільне» пастоподібне паливо дасть можливість дніпропетровським ракетобудівникам полегшити двигунові установки та здешевити ракетоносії.

Успіх свого сина викладач англійської мови Валентина Петрівна Олефір випадковим не вважає. Ще в третьому класі, розповідає вона, Дмитрик, за прикладом батька, захопився радіоелектронікою та астрономією. Пізніше він зайнявся мікробіологією та термохімією, засвоївши не лише університетські підручники, але й спеціальну літературу, яку сам купував у книгарнях. У домашніх умовах Дмитрик за допомогою мікроскопа фотографував віруси й самостійно розклав формулу інсуліну. У школі Дмитро Олефір вчиться лише на відмінно, а після її закінчення юний винахідник ракетного палива має намір вступати на хімічний факультет Дніпропетровського Національного університету, щоб продовжити розпочату справу.