Нові виклики — нові відповіді
Учора Верховна Рада розглянула законопроект про внесення змін до Концепції (основи державної політики) національної безпеки України. Законопроект було внесено Президентом України, у парламенті його представив секретар Ради національної безпеки та оборони України Євген Марчук. «Сучасна геополітична ситуація, її динаміка приводять до виникнення нових домінант в економічній, політичній, соціальній, військовій та інших галузях, — сказав секретар РНБО, виступаючи з трибуни Верховної Ради. — Стабільність розвитку України стає залежною не тільки від внутрішніх процесів, але й від явищ глобального характеру, зокрема, таких, як глобальна фінансова криза, міжнародний тероризм тощо». Оскільки Україна втягується у глобальні світові процеси і виникають нові типи зовнішніх і внутрішніх загроз, це повинно відображатися у Концепції національної безпеки», — вважає Євген Марчук. «Сьогодні нам треба по-новому подивитися на інформаційну політику, більше приділити уваги науково-технологічній сфері. Зовнішньополітична ситуація за останні роки кардинально змінилася — міжнародний тероризм, нелегальна міграція, торгівля наркотиками стали чинниками, що активно впливають на національну безпеку держави. У той же час Україна напрацювала значний потенціал партнерства з НАТО, офіційно проголошено європейський вибір. Усе це в сукупності вимагає прийняття оновленої редакції Концепції національної безпеки України», — заявив у зверненні до депутатів секретар РНБО.
У представленому проекті закону наводиться перелік пріоритетних національних інтересів. Це, насамперед, захист конституційних прав і свобод громадян, у тому числі у сфері отримання інформації та її використання; розвиток громадянського суспільства і демократичних інститутів для забезпечення прав і свобод людини і громадянина; захист особистості, суспільства і держави від тероризму, в тому числі міжнародного і політичного, економічного і релігійного екстремізму; забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності державних кордонів; невтручання іноземних держав у внутрішні справи України. У запропонованій редакції концепції визначається перелік загроз національній безпеці України, які згруповано за сферами життєдіяльності: політичною, економічною, соціальною і гуманітарною, військовою, екологічною, науково-технічною, інформаційною, прикордонною. Усього ж головних загроз національній безпеці наводиться близько 70. Це, зокрема, наявність сепаратистських тенденцій в окремих регіонах і в діяльності певних політичних сил в Україні, спроби порушення принципу розподілу державної влади, системи державної відповідальності і дисципліни, низький рівень інвестиційної та інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, недостатній рівень залучення вкладів населення у розвиток економіки, недостатність умов для формування середнього класу, зростання майнового розшарування населення, бідність значної його частини, а також створення і функціонування на території України терористичних формувань, діяльність яких може бути спрямована як проти України, так і проти іноземних держав. Як загрози національній безпеці також названо нарощування іноземними державами біля кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося; загострення проблеми впливу наслідків Чорнобильської катастрофи на здоров’я людини; накопичення токсичних відходів і посилення їхнього впливу на навколишнє середовище, погіршення стану цього середовища; поширення ЗМІ культу насильства, жорстокості, порнографії; інформаційна експансія з боку іноземних держав; комп’ютерний тероризм; масштабне маніпулювання суспільною свідомістю шляхом поширення неправдивої інформації.
Виходячи з переліку загроз, законопроект визначає основні напрямки державної політики у сфері національної безпеки України.
Це, зокрема, входження нашої країни в наявні й створювані системи універсальної та регіональної безпеки, участь в урегулюванні конфліктів, включаючи миротворчу діяльність під егідою ООН, ОБСЄ, НАТО, боротьба з міжнародним тероризмом, запровадження системи демократичного громадського контролю над Збройними силами України й іншими військовими формуваннями, гарантування екологічної безпеки ядерних об’єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму впливу наслідків аварії на ЧАЕС, завершення процесів делімітації та демаркації кордонів. Основними функціями системи забезпечення національної безпеки в усіх сферах її діяльності розробники документа назвали створення та підтримку в стані готовності системи сил і засобів забезпечення національної безпеки, державний моніторинг національної безпеки України, на чому Євген Марчук зробив особливий наголос, управління діяльністю системи забезпечення нацбезпеки, а також використання міжнародних механізмів співпраці для зміцнення нацбезпеки.
Співдоповідачем секретаря РНБО України Євгена Марчука від комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони виступив екс-міністр оборони, народний депутат Олександр Кузьмук. За словами пана Кузьмука, «новий законопроект більш довершений, ніж чинний закон, у ньому чітко визначені загрози, об’єкти та суб’єкти національної безпеки, ясно розписана відповідальність усіх сторін за забезпечення національної безпеки». Профільний комітет, згідно з інформацією Олександра Кузьмука, уважно розглянув запропонований законопроект і, незважаючи на низку недоробок (однією з них пан Кузьмук назвав те, що частина положень була запозичена зі старої концепції, що вже втратила актуальність), абсолютною більшістю голосів (9 — за, 1 — проти й 1 утримався) рекомендував парламенту підтримати законопроект у першому читанні. Судячи з реакції залу на представлений законопроект, інтерес до документа виявили різні фракції та політичні сили. Одне з найцікавіших питань, поставлених депутатами секретарю РНБО Євгену Марчуку, який представляв законопроект, стосувався шляхів розв’язання проблеми фінансування українських ЗМІ за рахунок іноземних держав. Народний депутат Олег Зарубінський, який поставив запитання, висловив переконання, що ЗМІ, що одержують гранти з-за кордону, зокрема від державних органів інших країн, як правило, підтримують конкретних представників українського політичного спектра. Євген Марчук зауважив, що подібна проблема дійсно є актуальною. Однак, на його думку, «ізоляція — не найкращий шлях відстоювання своєї національної безпеки». Таким, вважає секретар РНБО, є протиставлення впливу ззовні більш ефективної національної інформаційної політики. На думку парламентаріїв, з якими довелося поспілкуватися кореспонденту «Дня», внесений головою держави проект закону має добрi шанси бути схваленим при голосуванні, якщо цьому не завадить суто політичний чинник у вигляді бойкоту з боку певних фракцій.
З решти законопроектів, розглянутих на вчорашньому засіданні, найважливішим є, напевно, законопроект про основи внутрішньої та зовнішньої політики України — було представлено декілька альтернативних документів, розроблених відповідно депутатами Петром Симоненком (фракція КПУ), Олегом Белорусом (фракція БЮТ), а також Михайлом Павловським (фракція БЮТ). Серед інших важливих законопроектів, розглянутих депутатами, слід згадати проект закону про основи національних інтересів України, про основи зовнішньої політики України, а також проект закону про основи зовнішньої політики та зовнішніх відносин України.
Питання про більшість у вівторок депутати обговорювали мляво. Судячи з усього, «дев’ятка», обнадієна поверненням п’яти «бунтівних» членів, які припинили членство в більшості у зв’язку з інцидентом iз депутатом В. Сивковичем, вирішила ще раз випробувати сили в голосуванні без залучення інших фракцій. Наскільки виправдає себе ця тактика, покаже найближчий четвер.
