Новий підхід,

Коли минулого року Кетрін Ештон (повноважний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики. — Ред.) та я ініціювали реформу Європейської політики сусідства (ЄПС), ми хотіли вивести відносини з нашими найближчими партнерами на передній план зовнішньої політики ЄС. І не лише тому, що в Лісабонському договорі йдеться про особливу природу відносин з нашими сусідами. Там ішлося, передусім, про те, що від ситуації в країнах-сусідах залежить безпека ЄС, його економічні й політичні інтереси та його роль як міжнародного гравця. Розвиток подій, які відбуваються в безпосередній близькості до наших кордонів, мають величезний вплив на тривання нашого добробуту та нашої безпеки.

Повідомлення про реформу Європейської політики сусідства, ухвалене 25 травня, встановлює головні пріоритети оновленої стратегії ЄПС. Реформу було здійснено після тісних консультацій з усіма нашими партнерами як на сході, так і на півдні — а крім них, з усіма 27 державами-членами ЄС. Ми також радилися з парламентами, представниками громадянського суспільства, аналітичних центрів та інших залучених інституцій: їхній надзвичайно цінний внесок надихав нас протягом усього процесу підготування реформи. Цей широкий процес консультацій дає міцне відчуття того, що всі ми є спільними власниками цієї нової політики.

Наше повідомлення спирається на «Партнерство заради демократії та спільного добробуту з південним Середземномор’ям», яке ми ухвалили в березні 2011 року. У ньому містилася наша безпосередня відповідь на події, що відбулися в південних сусідах. Нинішнє повідомлення містить конкретні пропозиції щодо просування роботи Партнерства, зокрема щодо його фінансування. У ньому ми також дивимося на схід: ми маємо зміцнити «Східне партнерство», яке допомогло консолідувати складний процес демократичних змін. Угоди про асоціацію, завдяки яким країни-партнери можуть досягти безпрецедентного рівня конвергенції з правом ЄС, перебувають у центрі процесу «Східного партнерства». Ми маємо супроводжувати їх на цьому шляху, який прокладено на основі нашої спільної європейської ідентичності та спільних цінностей. Ми маємо також створити умови для успіху другого саміту «Східного партнерства», який відбудеться у вересні у Варшаві.

У наших сусідів відбуваються стрімкі зміни; вони спонукають нас до змін та адаптування власної політики. Однак в усіх країнах-сусідах має місце один і той самий феномен: громадяни вимагають демократії, гідності, соціального розвитку та справедливо розподіленого добробуту.

Новий підхід до ЄПС ѓрунтується на чотирьох напрямках, про які стисло йдеться нижче.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНЕ ПАРТНЕРСТВО

Сказати, що сусіди ЄС дуже різні й що допомога від ЄС має обчислюватися відповідно до цих відмінностей, — означає висловити відвертий трюїзм. Що ця відмінність означає конкретно? На мою думку, точкою відліку має бути твердження, що простір безпеки та добробуту, який ми прагнемо поширити в країнах-сусідах, має спиратися на демократичні цінності, верховенство права й повагу до прав людини. Ми готові просуватися далі й швидше з тими партнерами, хто обирає шлях реформ, спираючись на ключові для нас універсальні цінності. Ми мобілізуватимемо увесь спектр інструментів, що є в розпорядженні ЄС, для допомоги нашим сусідам, для спонукання їх у русі вперед. Серед цих інструментів — збільшення фінансової підтримки, збільшення доступу до ринків, поступова інтеграція у внутрішній ринок, спрощення мобільності осіб, зокрема за допомогою так званих партнерств у справах мобільності або участі в роботі тих чи інших агенцій і програм ЄС. Це я називаю підходом «більшої підтримки за більші реформи» (more for more).

ПАРТНЕРСТВО З ЛЮДЬМИ

Надто часто в минулому ми віддавали перевагу відносинам із можновладцями перед співпрацею з громадянським суспільством. Сьогодні ми повинні відновити баланс відносин. Недержавні організації є ключовими гравцями в реалізації демократичних та ринкових реформ, а динамічне громадянське суспільство є перепоною проти авторитаризму: воно може вимагати від влади відповідальності перед суспільством. Ми пропонуємо ефективніше підтримувати розвиток громадянського суспільства. Зокрема, ми пропонуємо створити Інструмент громадянського суспільства, який допоможе громадським організаціям розвивати свої спроможності з відстоювання цінностей (advocacy) і з моніторингу реформ. Крім цього, ми хочемо розвивати міжособистісні контакти. Ми пропонуємо збільшити ресурси для розвитку студентських обмінів, а також підтримати легітимну мобільність людей через кордони ЄС, водночас гарантуючи безпеку для наших громадян.

ВСЕБІЧНЕ ПАРТНЕРСТВО

Відтоді як Лісабонський договір набув чинності, політична співпраця між ЄС та його найближчими сусідами набула здатності вийти на вищий рівень, причому в цілій низці сфер. Зміцнення співпраці означатиме пошук відповідей на низку глобальних питань, актуальних і для ЄС, і для наших сусідів: питань енергетичної безпеки, змін клімату, боротьби проти міжнародного тероризму та нерозповсюдження ядерної зброї. Йдеться також про відповідь на безпекові питання, які мають безпосереднє значення для наших сусідів — наприклад, на питання про допомогу в розв’язанні тривалих конфліктів. Лісабонський договір дав більше можливостей для використання всіх інструментів Союзу, цивільних та військових, у більш координований та ефективний спосіб.

ПІДЖИВЛЕНЕ ПАРТНЕРСТВО

Якщо наші відносини з сусідами мають зміцнюватися далі, наші політики муситимуть виділяти досить багато часу й уваги для забезпечення — разом зі своїми колегами в країнах-сусідах — потужного спільно-політичного керування. Тісний діалог високого рівня потрібен не лише щодо загальних політичних питань, а й усіх конкретних сфер нашої співпраці.

Більш амбітна стратегія потребує збільшення ресурсів. Нинішнє повідомлення пропонує виділити — від 2011-го до 2013 року — додаткові 1,24 мільярда євро грантової допомоги на підтримку всіх запропонованих ініціатив. Ці гроші доповнять бюджет політики на 2011—2013 роки, який вже складає 5,7 мільярда євро.

Наші сусіди стикаються з величезними викликами, а наслідки надто скромних чи запізнілих дій будуть згубними. Наш обов’язок перед нинішнім та прийдешніми поколіннями полягає в тому, щоб бути на висоті перед загалом цих викликів.