Новий шлях і старий прорив
Учора, в переддень закінчення передвиборної агітації на президентському марафоні, прем’єр-міністр і кандидат у президенти України Юлія Тимошенко провела зустріч із вітчизняними та іноземними ЗМІ під скромною назвою «Новий шлях України починається. 2010 — 2015».
Виголошуючи свій полум’яний спіч, вона не просто подавала ту чи іншу інформацію, а вводила журналістів у напружене поле своїх емоцій і вела їх «дорогою до храму», якої, за її словами, країна не знала усі попередні 18 років, оскільки «жоден лідер не жив для людей», а лише служив інтересам олігархів. Через це, як відзначила Тимошенко, кожен громадянин України «недоотримав десятки мільйонів доларів». (Три нулі туди, три нулі сюди — не має значення...)
Приємно, що напередодні виборів кандидат у президенти згадала про необхідні країні реформи і досить багато й ѓрунтовно говорила про них, чітко визначаючи пріоритети «нового шляху». Та все ж перший же пріоритет виявився не стільки реформістським, скільки «необільшовицьким»: прибрати олігархів. Це, на думку Тимошенко, дозволить побудувати «демократичну, солідарну, європейську країну».
Але повернімось до пріоритетів. На другому місці серед них — надзвичайно правильний і потрібний напрям. Кандидатка ставить завдання: за наступні п’ять років її майбутнього президентства вивести країну з нинішнього 85-го місця за рівнем людського розвитку в першу тридцятку. Відповідні завдання отримають усі міністерства та відомства і наполегливо над цим працюватимуть, регулярно звітуючи. Що й казати, хороша ідея! Її слід би взяти на озброєння будь-кому, хто переможе на цих виборах. Гадаємо, українці не вважатимуть це плагіатом.
Третій пріоритет Тимошенко — енергетична незалежність. Причому для її досягнення вже відомі всі інструменти та механізми. А наслідком буде зміцнення політичного суверенітету.
Четвертий пріоритет — створення за п’ять років сучасних систем охорони здоров’я, освіти та науки, для чого за минулі 18 років, на думку прем’єра, не було зроблено жодного кроку. П’ятий — інтеграція до Європейської спільноти, підписання угод про політичну асоціацію з ЄС та зону вільної торгівлі. Зрозуміло, що ці пункти йдуть на ура. І тут слід сказати, що, виступаючи, Тимошенко тримала руку на грубезному зеленому томі. Подумав: невже Біблія? Як виявилося, то була Національна доповідь, розроблена на замовлення голови уряду Національною академією наук. Тож не дивно, що прем’єр, згідно з цим дослідженням, планує утроє підвищити фінансування вітчизняної науки. Небачено! Але звідки гроші?
Про це, тобто про наповнення бюджету, грунтовно не йшлося. Значно більше уваги було приділено реформі судів, куди громадяни зможуть ходити зі своїми бідами і зовсім без грошей. Бо за суддями спостерігатимуть спеціальні незалежні дисциплінарні комісії...
Що ж до податків, то прем’єр повідомила радісну новину: з 1 січня від них звільняються всі підприємства, які виробляють відновлювану енергію. 10 років податків не буде і на обладнання, яке не виробляється в країні й завозиться до неї з-за кордону. А депресивні території перейменовуються на території перспективного розвитку... Буде вивчено і, вірогідно, застосовано досвід США, де взагалі немає податку на додану вартість...
Є лише два наївні запитання. Чому ніхто досі не розповів, чим закінчився знаменитий «прорив», за який мільйони людей голосували на попередніх парламентських виборах? А, крім того, днями до редакції потрапила копія розпорядження уряду від 23 грудня, яким було схвалено Стратегію реформування податкової системи. Хоч як це дивно, в ній жодного слова про американський досвід роботи без ПДВ. Більше того, цитуємо: «Податок на додану вартість повинен стати основним гарантованим джерелом надходжень до державного бюджету»...
