Обрати та скоротити

До парламентських виборів у Грузії, призначених на 2 листопада, залишається трохи більше місяця, і передвиборна ситуація у цій країні загострюється з кожним днем. Однією з останніх гарячих тем стала відмова Центрвиборчкому зареєструвати кандидатом у депутати Ігоря Георгадзе — колишнього шефа спецслужб, розшукуваного Інтерполом у зв’язку із замахом на президента Шеварднадзе 29 серпня 1995 року. Сам глава грузинської держави утримується від коментарів, заявивши, що останнє слово залишається за ЦВК. Георгадзе, зателефонувавши у прямий ефір телекомпанії «Руставі-2», повідомив, що через суд домагатиметься права брати участь у виборах. За словами його родичів, Георгадзе готовий дати свідчення грузинському слідству, але йому потрібні гарантії недоторканості. Імунітет кандидата у депутати для цього підходить.

Тим часом грузинська опозиція звинувачує владу в намірі сфальсифікувати результати голосування. Один із лідерів передвиборного блоку «Бурджанадзе — Демократи», екс-спікер Зураб Жванія заявив, що у день виборів співробітників міністерства внутрішніх справ переведуть на казармений режим, і «усім поліцейським доведеться робити свій вибір у спеціально відкритих виборчих дільницях у поліцейських управліннях під наглядом чиновників вищого рангу». Тим часом заступник міністра внутрішніх справ Давид Тодуа сказав інтернет-журналу «Civil.ge», що «перехід на казармений режим у день виборів — звичайне явище». «Наш прямий обов’язок — охороняти громадський порядок», — додав він.

Інший лідер опозиційного блоку, спікер парламенту Ніно Бурджанадзе днями висловила обурення «наміром влади використати голоси працівників залізниці». Голова державної компанії «Залізниця Грузії» Акакій Чхаїдзе є одночасно одним із лідерів урядового передвиборного блоку «Для нової Грузії».

Однак найбільше суперечок навколо референдуму про скорочення депутатського корпусу, призначеного президентом Шеварднадзе на той же день, що й вибори, — 2 листопада. Виборці мають відповісти на запитання: «Чи згодні ви, щоб у парламенті Грузії кількість депутатів було скорочено з 235 до 150?». Представники уряду і президент заявляють, що у разі позитивної відповіді більшості громадян, новообраний парламент має затвердити відповідні поправки до Конституції, і законодавчі збори із 150 депутатами обиратимуть уже 2007 року. Однак деякі грузинські політики та юристи, зокрема, юрист Давид Усупашвілі, стурбовані тим, що в питанні, яке виноситься на референдум, не вказано, що ця зміна стосуватиметься лише парламенту наступного скликання. Як пише Усупашвілі у своїй статті в газеті «24 саатi», «згідно із законом, рішення, прийняте на референдумі, набуває чинності одразу після його опублікування і має пряму юридичну силу». «Таким чином, — заявляє Усупашвілі, — у нас будуть 85 зайвих депутатів, що ставить під сумнів легітимність усього законодавчого органу». Юрист і його однодумці побоюються, що така ситуація призведе до глибокої парламентської та конституційної кризи, гострого протистояння політичних сил, «кожна з яких здатна вивести на вулиці десятки тисяч людей».