Один переїзд дорівнює... багатосерійному скандалу
Коротко нагадаємо («День» уже торкався цієї теми): при нормі 5 ліжок для пологів і 4,5 для гінекологічних хворих на 10 тисяч населення у місті є у середньому 5,1 ліжок на ту ж кількість мешканців. Тому, вважають в ГУ охорони здоров'я Києва, відповідне відділення лікарні можна безболісно розформувати, за умови обов'язкового працевлаштування персоналу в інших медзакладах. Персонал заперечує: при перевищенні необхідних норм, яке дійсно наявне по всьому місту, левова частка акушерсько-гінекологічних ліжко- місць зосереджена на Правому березі, у той час як у чотирьох районах Лівобережжя забезпеченість ними становить у середньому біля 2,5 ліжок на 10 тис. населення. Крім того, лікарі насторожено ставляться до обіцянок щодо працевлаштування (і це небезпідставно в умовах постійного всебічного скорочення у сфері охорони здоров'я).
Співробітники акушерсько-гінекологічного відділення закликали на допомогу Уповноважену ВР з прав людини. Ознайомившись із ситуацією, Ніна Іванівна взяла з прихильників «переселення» слово не робити подальших кроків до сьогодні, поки не будуть вироблені якісь шляхи виходу з глухого кута. Таке слово, за запевненнями самої Н.Карпачової, було дане. Потім... почалися кроки. Фахівці лікарні №2 стверджують, що у цей понеділок забарикадувалися у корпусі, коли якісь люди, що прибули на двох машинах, заявили про намір негайно почати установку апаратури опікового центру у приміщеннях акушерсько- гінекологічного відділення. Після чого з'явилися міліція і «швидка», у якій нібито знаходився потерпілий від опіків дворічний хлопчик. Лікарі дверей не відчинили. «Відчинила» двері, за їх словами, та ж міліція, провівши одночасно і «виховні заходи» щодо співробітниць лікарні і бувшого там же депутата ВР Михайла Гуцула (який заявив на нараді про факт побиття). Опоненти запевняють, що «мали місце» не міліціонери, а солдати, які повинні були допомогти розвантажувати техніку опікового центру, і саме на них першими накинулися «надміру нервові» медсестри. «Швидка» ж нібито вже отримала на той час інформацію про переміщення опікового центру і привезла потерпілого за новою адресою. До речі, подальша його доля оповита таємницею...
Загадкою є і раптова зміна думки спеціальної комісії, яка ще минулого тижня визнала «негативною» ідею переселення опікового центру саме на місце акушерського відділення, а цього тижня схилилася до іншої точки зору. Нарешті, Міське управління охорони здоров'я обіцяє проведення необхідного ремонту лікарні №14, після чого установа працюватиме за профілем. «Неслухняні» медики сумніваються, убачаючи чиїсь інтереси чи то у виселенні лікарні №14 з її приміщень, чи то акушерсько-гінекологічного відділення з лікарні №2.
P.S. Під час підготовки матеріалу стало відомо, що рішення про переведення опікового центру на місце акушерсько-гінекологічного відділення лікарні №2 прийняте остаточно, нiби за згодою Комісії ВР з прав людини. Особисто Н.Карпачова, за даними на цей час, ще не сформулювала конкретної думки з приводу того, що відбувається.
