Олександр Волков — у Києві!

— Істотних відмінностей дві. По-перше, змагання проходитимуть у Палаці спорту, за що, до речі, величезна вдячність його директорові Віктору Ткаченку, а по-друге, у рамках баскетбольного фестивалю відбудеться матч «зірок 80-х» між збірними Литви та України.

— Істотних відмінностей дві. По-перше, змагання проходитимуть у Палаці спорту, за що, до речі, величезна вдячність його директорові Віктору Ткаченку, а по-друге, у рамках баскетбольного фестивалю відбудеться матч «зірок 80-х» між збірними Литви та України.

— Хто візьме участь у цьому матчі?

— Усі ті, хто вважає себе зірками 80-х. А якщо серйозно, то це будуть такі гранди світового баскетболу, як Арвідас Сабоніс, за плечими якого, до речі, найважчий сезон у складі клубу «Портленд Трейл Блейзерс» у НБА. На майданчик вийде й діючий міністр спорту Литви Рімас Куртінайтіс і недавній гравець «Сакраменто Кінгз» Шарунас Марчюленіс, який обіймає дипломатичну посаду.

— А хто ж представлятиме Україну?

— Ви знаєте, в нас також за місце у складі буде конкуренція. Точно вийдуть на майданчик Володимир Рижов та Андрій Підковиров. Зв’язалися ми з Олександром Білостінним, який нині власник ресторану в Німеччині. Що стосується Володимира Ткаченка, то він тепер живе в Москві. Спочатку він соромився, але потім дав згоду грати. Правда, зараз мабуть, поїхав на дачу. Але ми ведемо розшук.

— А як пройшов цей рік?

— Для українського баскетболу він не був вдалим. А для мене особисто він пройшов досить нормально. По-перше, я повністю відновив свої фізичні кондиції. Спробую, не знаю вийде чи ні, але восени почну конкретно, не просто так, а серйозно готуватися до сезону.

— Ви все-таки маєте намір вийти на майданчик на високому рівні? Утім, в НБА ваш вік далеко не позамежний.

— Знаєте, як пітбультер’єр завжди налаштований на бійку, так я завжди налаштований грати в баскетбол. Але одна справа, коли повністю здоровий, немає травм, можна грати хоч до п’ятидесяти. Та коли тіло зранене і це дається взнаки, — то все-таки нелегко. Але сподіваюся на Бога й на успіх.

Зрозуміло, ті, хто хочуть бачити мене у своїй команді, бажають точно знати, який мій стан. Вони розуміють, що я можу вийти на одну гру й обіграти кого завгодно. Але тренуватися двічі на день або весь час грати — то зовсім інша річ.

— Ви приїздили в листопаді до Києва з тим, аби увійти до тренерської бригади національної збірної України. Не вийшло?

— Справа не в тому, що не вийшло. Треба до всього підходити по-філософськи. Усе, що робиться, все — на краще.

— Ви їздили до Москви на матч, присвячений ювілею тренера Олександра Гомельського? А чи можна його чекати в Києві?

— Ви знаєте, не виключено. Усе залежить від «Чикаго Буллз». Якщо вони достроково виграють півфінальну серію проти «Індіани Пейсерз», то Гомельський не зможе приїхати. Він полетить до Америки коментувати для Російського телебачення фінальну серію НБА. Але в будь-якому випадку повинні приїхати як гості знамениті гравці 80-х років: москвичі Валерій Тихоненко, Сергій Тараканов та Андрій Лопатов.