Останнiй раунд
Сьогодні народні депутати після нетривалих канікул повертаються на свої робочі місця. Попри те, що минулу, 8-му сесію вони добровільно продовжили на тиждень, щоб не залишати країну в моменти кризи віч-на-віч із «непрофесійними діями нинішньої влади, яка демонструє небажання зважати на (нову, «постполітреформну») політичну реальність», цю ж кризу так і не подолали. Більш того, парламентарії у виділений самим собі додатковий час внесли ще більше хаосу в і без того заплутану ситуацію — відправили у відставку вже раніше нібито відставлених міністрів палива й енергетики Івана Плачкова та юстиції Сергія Головатого. А в коментарях на тему, хто розставить крапки над «і» в парламентсько-урядових колізіях, народні обранці найчастіше говорили, що це може зробити тільки Конституційний Суд. Однак повертати до життя конституційного арбітра не поспішали, провалюючи одне за другим голосування з обрання суддів КС. Із цим і розійшлися на канікули (а точніше, перенесли передвиборну агітацію та дебати за рамки сесійного залу).
А це означає, що з початком нової сесії парламенту невирішені проблеми повноважень депутатів і статусу уряду знову постануть на повен зріст. Свій план із виходу з кризи в останньому телезверненні до народу (23 січня) запропонував Президент України Віктор Ющенко. Зокрема, цей план передбачає введення мораторію на висловлювання та дії, «які можуть дестабілізувати ситуацію в країні», підписання угоди, «що стимулювала б політичні сили не використовувати тем, які роз'єднують українське суспільство», формування Конституційного Суду. Крім останнього, кроки більш ніж неконкретні. Хтось може пригадати хоч один вдалий приклад підписання у вітчизняному політикумі якихось домовленостей — меморандумів, декларацій, угод, договорів про співпрацю?..
Що стосується формування Конституційного Суду, то очікується, що питання про обрання суддів КС за квотою парламенту та про приведення до присяги суддів, призначених Президентом і з'їздом суддів, Верховна Рада розгляне завтра. Таку пропозицію в ході вчорашньої погоджувальної ради вніс на розгляд колег голова ВР Володимир Литвин. Він зазначив, що, якщо Рада не буде готова обрати суддів КС за своєю квотою, то їй доведеться виконати хоч би другу частину своїх зобов'язань — привести до присяги вже призначених суддів. В. Литвин повідомив, що вже подане звернення до Печерського суду Києва на Верховну Раду стосовно неприведення до присяги суддів. Щоправда, в такому випадку, за його словами, треба «подавати позов проти кожного з 450 народних депутатів». Спікер також нагадав про нещодавно прийняту Парламентською асамблеєю Ради Європи резолюцію, в якій ідеться про неприйнятність зволікання з формуванням складу КС. Щоправда, одразу повідомив, що підготував у зв'язку з цим свою «відповідь Чемберлену» (тобто — ПАРЄ), оскільки «розуміє однобокий підхід» в інформуванні європейських структур.
Утім, те, що депутати вирішуватимуть питання повернення до життя Конституційного Суду, ще не означає, що його вирішать. Принаймні, деякі парламентарії сумніваються у відповідній спроможності своїх колег. До того ж сьогодні існують багато інших важливих питань, які повинен розглянути парламент. Треба, мовляв, ухвалити закон про Кабінет Міністрів, змінити регламент із формування парламентської коаліції, визначитися із законом про Фонд держмайна...
Тим часом Володимир Литвин, який претендує в телерекламі свого блоку на роль головного миротворця української політики, насправді виступає в непритаманному цьому амплуа стилі «мінера». Учора на прес- конференції він повідомив, що звернеться до генерального прокурора Олександра Медведька з проханням дати оцінку виконанню постанов парламенту, у тому числі й нещодавно прийнятих. Імовірно, насамперед мається на увазі постанова про відставку уряду. Фактично з цим зверненням спікера до парламентсько-урядового конфлікту залучається ще одна вагома структура — Генпрокуратура. І чомусь здається, що це навряд чи допоможе вирішити виниклу кризу.
Напевно, це розуміє і сам спікер. Тому й припускає, що сьогоднішнє відкриття сесії, а також уся 9-та сесія парламенту будуть бурхливими та напруженими. У ході погоджувальної ради В. Литвин повідомив, що в парламенті зареєстрований проект постанови про ситуацію в житлово-комунальній сфері, а також проект постанови про слухання інформації уряду про стан справ в аграрній галузі. У постанові пропонується визнати недостатньою роботу уряду з управління сільським господарством, а також рекомендувати Президенту та Кабміну вжити невідкладних заходів, у тому числі кадрових (можливі нові відставки «відставлених» міністрів?).
Він також заявив, що 9 січня звернувся до прем'єр- міністра Юрія Єханурова з проханням надати Верховній Раді всі документи стосовно газових угод, оскільки раніше парламент отримав текст угоди, поширений до цього в інтернеті, і кілька постанов Кабінету Міністрів, що регулюють відносини в енергетичній сфері. «Решта документів були від Верховної Ради приховані, а таким чином і від усього суспільства», — сказав В. Литвин. У зв'язку з цим спікер звернувся до керівника комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Андрія Клюєва (фракція «Регіони України») з проханням підготувати відповідні пропозиції для Верховної Ради щодо отримання інформації про вказані угоди та ситуацію із забезпеченням України газом.
В. Литвин також звернувся до голови комітету з питань економічної політики управління народним господарством, власності й інвестицій Станіслава Гуренка (фракція КПУ) з проханням підготувати звернення до уряду, що стосується надання проекту програми соціально-економічного розвитку України. За його словами, це пов'язане з необхідністю розглянути зміни до держбюджету на 2006 рік.
Крім того, спікер вважає за необхідне внести зміни до регламенту Верховної Ради, що стосуються діяльності парламентської коаліції. Він не виключив можливості внесення до нього положень про права парламентської опозиції.
Якщо додати до цього, що цілий пакет підлеглих невідкладному розгляду законопроектів спрямував у Раду і Президент, то сесія й справді обіцяє бути дуже насиченою та ненудною. Але чи буде вона продуктивною?
