Мотиви ініціаторів виклав в інтерв’ю кореспондентові «Дня» лідер групи «Відродження регіонів» Олександр Волков: «Ми не передбачали того, що наша спільна з СДПУ(о) ініціатива не буде підтримана депутатами. Ми сподівалися, що в наших парламентаріїв виявиться досить здорового глузду. До Олександра Зінченка, Віктора Медведчука і до мене зверталися багато депутатів і просили: знайдіть якусь юридичну зачіпку, вихід із ситуації, що склалася, щоб ми залишилися тут працювати. Ми, зі свого боку, звернулися до Президента і виклали прохання депутатів. Він відповів, що не може відміняти будь-яких запитань, винесених на референдум, оскільки це — ініціатива народу. «Але якщо ви зумієте якимсь чином домовитись, я готовий зробити крок назустріч. Отож придумуйте, як це зробити», — сказав нам Президент». «Звернення, — як зазначив «Дню» глава фракції СДПУ(о) Олександр Зінченко, — заздалегідь було обговорено на Координаційній раді. Однак на час голосування свою готовність підтримати звернення парламенту до Президента підтвердило тільки дві фракції. Таким чином, це питання можна буде ще раз порушити лише 23 березня. А до цього дня вже може з’явитися вердикт Конституційного суду, після чого в ньому не можна буде змінити навіть коми». Отже, на думку ініціаторів звернення до Президента, депутати самі втратили останній шанс вплинути на ситуацію навколо референдуму.

Коментуючи правовий аспект «юридичної зачіпки», запропонованої ініціаторами звернення, народний депутат Сергій Головатий зазначив: «Якби всі документи щодо референдуму подавалися у Верховну Раду і вона приймала рішення про проведення референдуму, то цей крок був би правомірний. Так це було 1991 року, так, відповідно до чинного законодавства, треба було вчинити і тепер. Нині ж, коли вже все вирішено, напередодні рішення Конституційного суду входити у Верховну Раду з такою пропозицією абсурдно».

Таким чином, якщо робити висновок, виходячи зі слів О. Волкова, то Президент не заперечує можливості тим або іншим способом «підкоректувати» указ про референдум, — щоправда, в цьому випадку не зовсім зрозуміло, як бути із заявою Леоніда Кучми про те, що «остаточне рішення щодо питання про проведення референдуму прийматиме КС». Однак при цьому Президент пропонує депутатам своєрідну «солідарну відповідальність» за прийняття відповідного рішення. У цьому плані вельми показово, що більшість депутатських груп і фракцій не побажала розділити цю відповідальність.

У той же час, на думку ряду депутатів, Президент сам має можливість впливати на ситуацію навколо референдуму. Зокрема, Борис Беспалий наголосив «Дню»: «Припустімо, спочатку Президент мав підписати указ на вимогу трьох мільйонів громадян. Але потім, якщо в нього виникли якісь сумніви, будучи гарантом Конституції, він міг сам опротестувати свій указ і змінити його в тій частині, в якій вважає його неконституційним. Для цього в Президента є всі можливості: величезний апарат, кваліфіковані юристи. І він цілком міг би прибрати зі свого указу ті запитання, які він вважає неконституційними, а потім звернутися по остаточне рішення в КС». Схоже, що більшість депутатів просто не хоче втягуватися в невизначену з юридичної точки зору ситуацію навколо референдуму, і вирішила діяти за принципом: «Хто заварив цю кашу, той нехай її і розсьорбує».

Тепер виходить, що становище ініціаторів референдуму досить складне: в разі визнання указу (окремих його положень) нелегітимним, по іміджу і впливу його ініціаторів може бути завдано удару. У будь-якому разі підтримка парламенту не перешкодила б ініціаторам референдуму. Однак, схоже, депутати висловилися проти колективної вiдповiдальностi і вирішили дочекатися рішення КС, яке має з’явитися в найближчі півтора тижня.

ДО РЕЧІ

«Я хочу, щоб усі українці знали: якщо, не дай Боже, Конституційний суд під тиском тих чи інших політичних сил ухвалить рішення про неконституційність Указу про референдум, то наступного дня парламентської більшості не буде», — заявив Президент в інтерв’ю журналістам у Баку, де перебував із дводенним візитом. На його думку, в цьому випадку країну знову чекає протистояння двох гілок влади, яке було останні 6 років. «Хто за це відповідатиме?» — запитав Президент. Коментуючи думку деяких депутатів Верховної Ради про необхідність зняти запитання референдуму про недовіру до парламенту, Л.Кучма заявив, що йому «теж не подобається перше запитання», повідомляє Інтерфакс-Україна. Л.Кучма повідомив, що доручив юристам «подивитися на це запитання зі всіх точок зору». Разом з тим, Л.Кучма наголосив, що, підписуючи указ про референдум, він тільки «виконав свої конституційні обов’язки». «Я ні в якому разі не збираюся від цього відступати», — запевнив Президент.