Освятити, щоб захистити?

Віковічні дерева на території київського храму Святого Пантелеймона віднині будуть під опікою церкви. Першою її підопічною стала 150-літня вікова акація: на день святих Петра і Павла, яке православні відзначали вчора, настоятель храму отець Миколай провів над нею обряд освячення.

Піти на такий крок духівників змусили побоювання, що це й інші дерева, які ростуть поруч з акацією, потраплять під лезо пилки. На це є вагома причина: за словами отця Миколая, представники влади планують провести ряд кардинальних змін на території церкви.

Біля церкви стоїть Будинок культури ім. М. Горького, який запланували знести під казино і більярд. Поряд з ним стоїть будинок (просфурка), що належав церкві, на якому раніше висіла бронзова табличка з написом «Історична пам’ятка». Наразі там уже повним ходом іде реконструкція. Служниця церкви розповіла, що за чутками, незабаром тут відкриють стоматологічну клініку.

Отець Миколай запевняє, що хоч храм і збудований всього чотири роки тому, уже має велику кількість прихожан: «До нас приходять не лише православні, а й католики та мусульмани. Серед них дуже багато молоді. На жаль, нам не дали розширити трохи церковні приміщення за рахунок просфурні, — жалкує священик. — А ми могли б відкрити у ній їдальню або недільну школу. Звісно, прихожани не здаються і допомагають церкві чим можуть — збирають підписи проти забудови території храму, але результатів це на дає».

Підтримати духівників вирішили у Київському еколого-культурному центрі. Його директор Володимир Борейко хвилюється за столітні дуб і в’яз, які ростуть на території храму Святого Пантелеймона поряд з освяченою білою акацією — забудовники легко можуть їх спиляти.

Загалом, за його словами, в останнім часом збереження зелених насаджень у столиці стало проблемою номер один. «На жаль, з карти Києва продовжують зникати вікові дерева, — стурбований пан Борейко. — Тому, можливо, через кілька років місто втратить останніх свідків історичних подій. Так, у парку біля Київського політехнічного університету після чергової реконструкції зникли дерева, що довгий час були житлом для білок. Давній дуб «Буяло», що ріс на республіканській станції юннатів, теж безслідно зник. А поблизу музею ім. Пирогова збудували ціле поселення елітних дач, знищивши не одне віковічне дерево...»