ПА ОБСЄ визнала факт Голодомору в Україні у 1932 — 1933 роках

17-та сесія парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ, яка вчора завершила свою роботу в Астані, прийняла резолюцію про голодомор в Україні у 1932—1933 роках. ПА ОБСЄ «віддає данину пам’яті невинних життів мільйонів українців, загиблих під час голодомору 1932—1933 років унаслідок масового голоду, викликаного жорстокими зловмисними діями й політикою тоталітарного сталінського режиму», «вітає визнання голодомору в Організації Об’єднаних Націй, Організацією Об’єднаних Націй із питань освіти, науки й культури, а також національними парламентами низки держав- учасників ОБСЄ», «схвалює спільну заяву 31-ї держави- учасника ОБСЄ з нагоди 75-ї річниці голодомору 1932— 1933 років на Україні, зроблену на 15-му засіданні Ради міністрів ОБСЄ», говориться, зокрема, в резолюції. При цьому ПА ОБСЄ підтримує ініціативу України «з розкриття всієї правди про цю трагедію українського народу, зокрема, шляхом проведення просвітницької роботи про голодомор на міжнародному і національному рівнях, організації заходів у пам’ять про голодомор, а також зустрічей за участю представників академічних, експертних і громадських кіл для обговорення цього питання». ПА ОБСЄ пропонує парламентарям держав-членів ОБСЄ взяти участь у пам’ятних заходах з нагоди 75-ї річниці голодомору 1932—1933 років в Україні й «рішуче пропонує всім парламентарям здійснити кроки щодо визнання голодомору».

КОМЕНТАР

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, заступник директора Інституту історії України НАНУ:

— Для того, щоб світова спільнота визнала український Голодомор 1932— 1933 років геноцидом, нам дедалі більше потрібно співпрацювати із незаангажованими іноземними істориками. Як уже повідомлялося, нещодавно у Бухаресті відбулася презентація румуномовної книжки «Почему ОН НАС уничтожал?/Сталин и украинский Голодомор» із серії «Бібліотека газети «День». Власне, на ній академік румунської академії наук Форіна Константініум зазначив, мовляв, дивно, що полеміка між ученими з різних країн, яка триває уже 20 років з часу виходу друком «Жнив скорботи» Роберта Конквеста, мало базується на здобутках українських істориків. Як відомо, українська сторона в цій полеміці не заперечує наявності загальносоюзного голоду у 1932— 1933 роках, вона говорить зовсім про інше — про Голодомор в Україні. І у неї досить фактів, щоб розрізнити це явище. А щодо ставлення Росії до даної теми, то на її сприйняття цього дражливого питання треба вливати за посередництвом третіх країн.