Пакти про напад
Політичні «війни» тривають. Не встигають високопосадовці — як колишні, так і нинішні — відповісти одному «викривачу», як на них сипляться інші обвинувачення. Не встиг Президент України відреагувати з-за океану на заяви Леоніда Кравчука про можливу причетність Бориса Березовського до фінансування президентської кампанії Віктора Ющенка, як екс-голова СБУ Олександр Турчинов інкримінував Президенту намір приховати корумпованість його оточення. При цьому в потоці критики влади вже на повний голос звучать такі вислови, як «імпічмент Президенту», «дострокові парламентські вибори» і навіть «дострокові президентські вибори».
Як сказав учора на брифінгу держсекретар України Олег Рибачук, у понеділок, 19 вересня, Генпрокуратура повідомить, чи порушать кримінальну справу за озвученими екс-держсекретарем Олександром Зінченком фактами корупції у вищих ешелонах влади. За словами держсекретаря, сьогодні ці факти перевіряє група представників МВС, СБУ та Генпрокуратури.
Спілкуючись із представниками мас-медіа в Нью-Йорку, Віктор Ющенко назвав «чушшю собачою» заяву О. Турчинова про відсутність у кримінальній справі про отруєння Президента необхідних для експертизи аналізів. Щоправда, В. Ющенко чомусь переплутав аналізи зі свідченнями, яких він, за його словами, не давав, бо його «ніхто про це не просив»... Чи є «чушшю собачою» й інші заяви екс- голови СБУ — зокрема, про причетність вищих посадових осіб держави «до банального здирництва та банального хабарництва», про що Президент, за словами Турчинова, знав і до прес- конференції Зінченка, Віктор Ющенко не уточнив. Однак зазначив, що Турчинову «за збором компромату на друзів забракло часу на нормальну роботу». Він також заявив, що фінансування його виборчої кампанії було «прозорим»: «У мене був офіційний фонд, який перевірявся і був у всіх на очах».
Екс-секретар РНБОУ Петро Порошенко пішов далі й обвинуватив Олександра Турчинова у «спробі здійснення сценарію із дестабілізації політичної ситуації в Україні» та «неконституційного захоплення влади». За словами П. Порошенка, якщо О. Турчинов знав про факти корупції у вищих ешелонах влади, він мав доповісти про них вищестоящим органам. В іншому випадку, «згідно з чинним законодавством України, він підпадає під кримінальну відповідальність за приховування інформації, що несе загрозу національній безпеці держави».
Виконувач обов’язків міністра транспорту та зв’язку Євген Червоненко також відкинув обвинувачення екс-голови СБУ в незаконному відчуженні термінала Іллічівського порту.
А голова НАК «Нафтогаз України» Олексій Івченко, «у відповідь» на рекомендацію Турчинова Ю. Тимошенко подати до суду у зв’язку з обвинуваченнями її в зловживанні службовим становищем для списання боргів ЄЕСУ, заявив, що ЄЕСУ розраховувалися з міноборони Росії векселями «Нафтогазу», і тепер міністерство оборони Росії вимагає сплати боргів ЄЕСУ. Голова «Нафтогазу» також повідомив «5 каналу», що Тимошенко втручалася в діяльність його компанії...
Сам Березовський, коментуючи в ефірі «5 каналу» заяву Порошенка про нібито підготовлюваний у країні державний переворот, заявив, що від виконувача обов’язків міністра з надзвичайних ситуацій Давида Жванії (?!) йому відомо про інші плани силового відсторонення від влади Юлії Тимошенко. А факту фінансування ним передвиборної кампанії Ющенка «загадковий» Березовський, як і раніше, не підтвердив, але і не спростував. Мабуть, він все-таки має певні «важелі впливу» на нинішню українську владу...
Владна криза стала приводом до радикалізації й для лівої опозиції. На відміну від Леоніда Кравчука, який не вважає за потрібне звертатися з вимогою перевірити інформацію про нібито незаконне фінансування кампанії Ющенка до Генпрокуратури, комуністам «відповіді Президента» явно недостатньо. КПУ зажадала від Генпрокуратури та СБУ «порушити кримінальну справу за фактом незаконного фінансування виборчої кампанії В. Ющенка», а від Центрвиборчкому — скасувати рішення про визнання В. Ющенка переможцем президентських виборів, визнати президентські вибори в Україні недійсними та розглянути питання про дострокові вибори президента України. Нагадаємо, Леонід Кравчук сказав журналістам, що в разі підтвердження інформації про фінансування кампанії Ющенка Березовським Верховна Рада розпочне процедуру імпічменту Президенту.
Юлія Тимошенко у свою чергу запропонувала Президенту підписати капітуляцію: визнати рішення про відставку її Кабінету помилковим і підтримати її виборчий блок на виборах-2006. «Попри те, що Президент уже обвинуватив мене в складних діях не на користь держави, я вірю в те, що Президент завжди має шлях назад. Кожна людина, навіть Президент, може визнавати свої помилки та повертатися до нормальної співпраці», — сказала Ю. Тимошенко в інтерв’ю «Рейтер». (Посередниками в діалозі колишніх соратників традиційно виступають зарубіжні ЗМІ.) За її словами, вона готова до співпраці на виборах з усіма політичними силами, «не зіпсованими владою».
Отже, основні противники, судячи з усього, вже визначилися з цілями. Мета екс-прем’єра — взяти реванш над Ющенком і його оточенням на виборах до Верховної Ради. Причому чим швидше вони відбудуться, тим краще для Тимошенко. Все-таки одна справа — влетіти до парламенту «на гребені хвилі», інша — підтримувати бойовий дух у «військах» ще протягом півроку. Особливо якщо новий уряд зупинить економічний спад і втримає інфляцію. Щоправда, експерти «Дня» практично одностайно відкидають можливість проведення дострокових парламентських виборів. З іншого боку, такої швидкої та гострої політичної кризи також, здається, ще недавно ніхто не прогнозував... Повинна команда екс-прем’єра, по ідеї, і покласти край намірам своїх опонентів відмінити реалізацію конституційної реформи. Судячи з деяких тез із нещодавнього інтерв’ю В. Ющенка агентству АР і буквально вчорашньої заяви виконувача обов’язків міністра юстиції Романа Зварича про порушення при прийнятті політреформи конституційної процедури, сьогодні цю тему президентська сторона опрацьовує більш ніж серйозно.
А що стосується президентської команди, то її завдання, очевидно, — хоч якось втримуючи ситуацію під контролем, «перегрупуватися» та спробувати за залишок часу до виборів- 2006 зміцнити авторитет нинішньої влади, що похитнувся в очах як української, так і світової громадськості. Успіх цієї справи значною мірою залежить, по-перше, від того, чи зуміє Президент дистанціюватися від свого скомпрометованого оточення, а по-друге, від результатів формування нового уряду.
Головне на сьогодні запитання — чи набере Юрій Єхануров необхідний для його затвердження на прем’єрській посаді мінімум депутатських голосів (226). Фракції Блоку Юлії Тимошенко, СДПУ(О) і Компартії вже повідомили, що не голосуватимуть за запропоновану Президентом кандидатуру. У такому ж дусі висловився і лідер Партії регіонів Віктор Янукович. До цієї четвірки може приєднатися і «Єдина Україна», яка одразу після відставки Тимошенко закликала «всі патріотичні сили» згуртуватися навколо опального екс- прем’єра.
Водночас лідер фракції «Регіони України» Раїса Богатирьова сказала журналістам, що рішення не підтримувати кандидатури Ю. Єханурова є попереднім, а остаточне, мовляв, ухвалять після зустрічей із кандидатом. Можливо, таким чином «Регіони...» дають Президенту зрозуміти, що відкриті для переговорів, і вся справа лише в «ціні питання».
Але і потенційні прихильники готові, схоже, висловити Єханурову підтримку лише в обмін на певні кадрові й інші преференції. Якби Юрій Іванович настільки ж володів майстерністю домовлятися з парламентськими фракціями, як і Юлія Володимирівна (яка неодноразово доводила, що в цьому досягла неабиякого успіху), результат запланованого на 20 вересня голосування можна було б передбачити з великим оптимізмом...
Яким може бути рецепт відновлення політичної стабільності? І яка ймовірність дострокових парламентських виборів? Із цими запитаннями «День» звернувся до експертів.
