Папа молився перед іконами українських блаженних
У суботу Римський Папа Іван Павло II прибув із офіційним державним візитом до Казахстану. Якщо хто коли й мав сумніви щодо доцільності та корисності папських візитів, ця остання поїздка безслідно розвіює подібні сумніви. Адже візит християнського лідера до переважно мусульманської країни після 11 вересня є не тільки високим свідоцтвом місії миру, але й прикладом терпимості для двох світів, які зараз шикуються до ще більш страшного конфлікту. В Астані Іван Павло II сказав найбільш необхідні сьогодні слова: «Релігії не повинні служити причинами конфліктів». А до того, ще перебуваючи в Римі, він звернувся до Білого дому, закликав США відмовитися від помсти, яка неминуче приведе до погіршення загальної ситуації. (Нагадаємо, що Московський патріарх Алексій II висловився за «точечное» але «возмездие».)
Візит папи Івана Павла II до Казахстану — то також прояв особистої хоробрості. Ватиканські урядовці мали неабиякі сумніви щодо можливості поїздки до мусульманської країни після подій у США. Попри це, 22 вересня літак тепер всім нам відомої італійської компанії AllItalу приземлився в Казахстані, де його вітали християни — католики, греко-католики та православні, а також мусульмани. Останні особливо цінують Івана Павла II за безпрецедентний в історії папства вчинок — відвідання мечеті. Перше, що зроби Папа, ступивши на землю Казахстану, — це віддав шану жертвам політичних репресій, загиблим у численних радянських таборах Карлагу. Потім була меса на центральній площі столиці Казахстану, яка зібрала біля 50 тисяч казахстанців. Папа зустрічався з президентом Нурсултаном Назарбаєвим, iз представниками науки й культури, а також із студентами Євроазійського університету ім. Гумільова, яким на прощання сказав: «Зустрінемося в Римі!». Промови, звернення гість виголошував російською мовою, зрозумілою більшості казахстанців. (Здалося, однак, що українською він говорить краще, ніж російською.)
Казахстан є особливим місцем для католиків — за радянської влади саме тут, у сумно відомому Карлазі відбували покарання католики багатьох національностей — німці, поляки, литовці, а також — українці. 1999 року в країні було створено Карагандинську єпархію й сьогодні тут існує 33 католицькі парафії, в яких працює 52 священика та 50 сестер.
Зараз в Казахстані мешкає понад 500 тисяч українців. У 50-і роки вони утворили тут нелегальну Греко-католицьку церкву, яка сьогодні об’єднує 2 греко-католицькi парафії та 5 громад, якими опікуються — на терені всієї країни — два священика. Як написав один iз них, о. Василій Говера, «сотні українців з’їхалися з різних кінців країни, аби привітати високого гостя, побувати на богослужіннях». Під час літургії у Кафедральному соборі Астани Понтифік молився перед іконами греко-католиків — блаженних єпископа Микити Будки та о. Олексія Зарицького, які загинули в таборах Карлагу. Їх було проголошено блаженними 27 червня цього року, під час візиту Папи до Львова. Він також освятив каміння, яке піде на будівництво греко-католицької церкви в Караганді.
Українці брали участь також у підготовці та перебігу казахстанського візиту Папи Івана Павла II. Зокрема, супроводжував до Астани Івана Павла II Екзарх Київський і Вишгородський єпископ Василь Медвіт, апостольський візитатор для греко-католиків у Казахстані. В ескорті Папи був і отець Августин Тенета, керівник Українського радіо Ватикану, який допомагав Папі готувати виступи українською мовою.
Сьогодні, 25 вересня, Папа Іван Павло II полетів до Вірменії — поздоровити вірмен із 1700-рiччям християнства в країні, помолитися з одновірцями. А напередодні його прильоту до Єревана Московський патріарх, який також був там на 1700-рiчному ювілеї, залишив Вірменію. Щоб якось випадково не зустрітися із Римським Папою. Щодо ЗМІ Російської православної церкви, то деякі з них суворо засудили останній візит Папи Івана Павла II — з тої причини, що Казахстан є канонічною територією РПЦ.
Редакція газети «День» вдячна панi Ірині Федак, референту Київської екзархії, за надану інформацію.
