Переформатування

Безсумнівно, США серйозно стурбовані ситуацією в Іраку й готові використати нові підходи для нормалізації й стабілізації ситуації в цій країні. Очевидно також і те, що поштовх до зміни американської політики в Іраку дали проміжні вибори в США, на яких перемогли демократи. А якою може бути ця нова політика, частково дає відповідь доповідь експертної «Групи з вивчення Іраку», що характеризує ситуацію в цій країні такими епітетами, як «важка і продовжує погіршуватися». В окупованому Іраку залишилися 140 тис. американських військовослужбовців після повалення режиму Саддама Хусейна 2003 року. Вони намагаються зупинити розкол між шиїтами й сунітами. Цей конфлікт уже перевищив за тривалістю участь військ США в Другій світовій війні й став причиною загибелі майже трьох тисяч американських військовослужбовців.

Підготовлена за дорученням Конгресу США доповідь містить 79 рекомендацій з виправлення ситуації в Іраку. Президент Джордж Буш зазначив, що прислухається до цих порад «дуже серйозно». Після зустрічі з представниками групи, яку очолюють колишній держсекретар, республіканець Джеймс Бейкер і колишній член палати представників від демократів Лі Гамільтон, американський президент визнав, що ця доповідь дає дуже жорстку оцінку ситуації в Іраку. Характерно, що Буш може ще до кінця року оголосити про зміну стратегії США в Іраку, повідомив учора прес-секретар Білого дому Тоні Сноу. За його словами, Буш звірить висновки отриманої ним доповіді комісії Бейкера-Гамільтона з рекомендаціями двох інших аналогічних доповідей щодо Іраку, що готуються для Білого дому радою національної безпеки при президенті США, а також об’єднаним комітетом начальників штабів збройних сил США. «Ми згодні з одним із ключових висновків комісії (Бейкера-Гамільтона) про те, що нам потрібен новий шлях для просування вперед», — відмітив Сноу. Спецкомісія США щодо Іраку рекомендувала відмовитися від участі американських військ у бойових операціях в Іраку й приділити більше уваги навчанню військовій справі самих іракців. Доповідь не містить рекомендацій щодо термінів виведення військ США з Іраку, але підкреслюється необхідність більш широкої участі іракців у бойових операціях.

КОМЕНТАР

В’ячеслав ШВЕД, завідувач відділу досліджень країн Близького Сходу та Азійсько-тихоокеанського регіону НІСД:

— Політична еліта і керівництво США, а також обидві провідні — Республіканська і Демократична партії зрозуміли, що потрібні серйозні зрушення чи навіть переформатування і оновлення політики США не лише в Іраку, а в усьому ширшому Близькому Сході. Доповідь засвідчує що обидві провідні партії намагаються досягти певного компромісу, пошуку шляхів достойного для США виходу із Іраку, щоб при цьому не дестабілізувати ситуацію як в Іраку, так і на всьому Близькому Сході. Водночас йдеться про необхідність збереження обличчя США, а також домінуючої ролі США на Близькому і Середньому Сході. Якщо в опублікованій рік тому національній стратегії йшлося про перемогу в Іраку, то сьогодні риторика перемоги фактично відсутня. Йдеться про забезпечення стабільності та безпеки. Але поки що зміни торкаються тактичних питань, а не стратегії. Зміна чи оновлення тактики полягає в іракізації. Тобто є намагання, щоб іракці, в тому числі нинішній іракський уряд, брали все більше відповідальності за ситуацію в Іраку. Головна зміна полягає в переході від безпосередньої участі в бойових діях американського збройного контингенту до навчально-тренувальної місії. В доповіді зазначається необхідність активізації дипломатичних зусиль навколо Іраку і взагалі в усьому Близькому Сході.

На мою думку, американці будуть змушені поступово прийти до визнання необхідності залучення Сирії та Ірану до процесу політичного розв’язання проблеми Іраку. Перший крок США зробили, дозволивши іракському уряду розвивати широкі відносини із Сирією та Іраном, що засвідчив недавній візит іракського президента до Ірану. Зі свого боку Тегеран офіційно заявив, що він бере на себе відповідальність за стабілізацію ситуації в Іраку. Мені здається, що американці поступово приходять до усвідомлення, що без Сирії та особливо — Ірану неможливо нормалізувати і стабілізувати ситуацію в самому Іраку і загалом на Близькому Сході.

Для України слід виходити з того, що США є нашим стратегічним союзником. І ми маємо з розумінням поставитися до того, що відбувається такий болісний процес переформатування американської близькосхідної політики. Хотів би підкреслити, що для нас, коли ми перебуваємо в такій складній ситуації перетягування каната між урядом і президентом щодо повноважень у сфері зовнішньої політики, слід би повчитися перш за все в американців, як вони гідно об’єднуються заради вирішення загальнонаціональних інтересів. Відбулися проміжні вибори, і буквально наступного дня республіканці та демократи разом шукають вирішення загальнодержавних проблем. Це для нас колосальний урок.

Україна має врахувати очікувані зміни у політиці США при реалізації своїх національних інтересів на Близькому і Середньому Сході. Тут може бути багато речей, коли Україна може відіграти дуже корисну роль, як союзник і як політичний партнер США і як країна, яка має добрі відносини з країнами Близького і Середнього Сходу. Україна, маючи добрі відносини з Іраном, може відіграти певну позитивну роль, наприклад, у налагоджені відносин між Вашингтоном і Тегераном. Головне, щоб була знайдена оптимальна модель залучення Ірану до створення нової системи регіональної безпеки на Близькому і Середньому Сході з урахуванням нинішніх позицій Ірану, його пріоритетів та інтересів, врешті решт — амбіцій як країни, яка має багатотисячолітню історію.