Перемоги Президента стають хронічними
14 жовтня Верховна Рада 246 голосами ухвалила внесення в текст закону про вибори більшість поправок Президента.
Відхилено лише пропозицію Л. Кучми відновити 50-відсотковий бар'єр явки виборців на мажоритарні округи, а також право місцевих держадміністрацій формувати виборчі округи й ділянки в Києві й Севастополі. Завдяки поправкам Президента, з закону виключено положення про грошову заставу, мовне обмеження, заборону на обрання військовослужбовців, положення про єдиний реєстр виборців. Уточнено норми, які стосуються формування центрвиборчкому й зменшено термін проведення всієї кампанії (від моменту публікації закону в пресі).
З формальної точки зору тепер закон має нову редакцію. Тож 14 жовтня втрачає актуальність питання - був цей розгляд певною формою подолання неоголошеного вето Президента чи повторним другим читанням законопроекту після його відкликання парламентом. Враховуючи текст листа Л. Кучми, надісланого 13 жовтня до ВР, депутати нібито знову просто покладаються на обіцянки гаранта підписати закон найближчими днями.
Проте на цьому інтригу далеко не вичерпано. Поки що і Президент, і парламент урахували тільки шість із приблизно 50-и поправок, які, на думку групи депутатів, очолюваної В. Носовим, могли б повністю привести закон у відповідність до Конституції. Вносячи "президентські" поправки, депутати відзначали, що більша частина з них не має відношення до Основного Закону, а лише підвищує роль виконавчих структур у виборах. Завдяки цьому до стану щирих прихильників закону й додалися голоси пропрезидентських сил. З цієї ж причини внесення поправок спробували заблокувати ліві. Проте вчасно схаменулися, що "поіменно" викриє їхню непослідовність стосовно долі закону.
Тож для всіх охочих так чи інакше зірвати вибори, дезавуювати їх результати чи пограти в біполярне протистояння "комуністи - Президент" - залишався лише один шлях: сьогодні, 15 жовтня, провалити поправки Носова. Суть цих поправок у політичного плані зводиться до різкого зниження ролі партійного керівництва в управлінні виборами. Ухвалення таких поправок може призвести до революції всередині великих партій, зокрема - у КПУ. Де, як відомо, ведеться жорстка дискусія між П. Симоненком і Л. Грачом відносно пріоритетів ЦК чи регіональних організацій при формуванні партійних списків.
Якщо 15 жовтня поправки Носова ухвалять, це спричинить різку радикалізацію комуністів і, можливо, зруйнування деяких центристських партій. У цьому випадку Президент, котрий уже не в змозі відмінити вибори, матиме нагоду перетворити їх на "хрестовий похід" проти "антидержавних сил", попередньо зігнавши всіх центристів і правих під свої прапори.
А коли партійні лідери провалять поправки Носова, то розгляд закону про вибори в Конституційному суді можна вважати гарантованим. У цьому разі, як пророкують комуністи, залишиться лише одна проблема: коли Президент схоче скористатися рішенням КС. Якщо новий парламент виявиться занадто лівим, його, можливо, буде розпущено негайно. Коли ж не вельми лівим - то, найвірогідніше, трішки ближче до президентських виборів. Однак його також буде розпущено.
