«Перевіряють усе, що рухається»

2010 року в Україні з’явилися ознаки сприятливих умов для бізнесу. Такий обережний висновок зробила Міжнародна фінансова корпорація (IFC, група Світового банку) в ході дослідження «Інвестиційний клімат в Україні: закладено базис для подальшого розвитку». Але, як повідомив керівник проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC) «Інвестиційний клімат в Україні» Сергій Осаволюк, Україна все ще на 152 місці з 183 країн світу в рейтингу Doing Business 2012, що характеризує сприятливість інвестиційного клімату в світі. Для порівняння зазначимо, що Казахстан посідає в цьому рейтингу 47 місце, Білорусь — 69, Киргизія — 70, Молдова — 81, Росія — 120.

Відповідно до даних дослідження, в Україні 2012 року стало трохи легше відкрити й закрити бізнес, отримати дозвіл на будівництво, подолати неплатоспроможність, аніж рік тому. «Україна досягла певного поступу в поліпшенні інвестиційного клімату, — зазначають автори дослідження, але тут же уточнюють: — Але інші країни зробили більше». В Україні спостерігається регрес у міжнародній торгівлі, кредитуванні, захисті інвесторів та реєстрації власності.

Аби визначитися з реальною ефективністю реформ і тим, як вони працюють на практиці, IFC провів ще одне дослідження — «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес». На відповідні питання відповіли 1636 керівників підприємств і 415 приватних підприємців у всіх регіонах країни. Висновки в основному невтішні. 2011 року на дозволи, перевірки, технічне регулювання приватний сектор української економіки офіційно та неофіційно витратив 7,2 мільярда гривень (900 мільйонів дол.). «Скільки робочих місць можна було створити за рахунок цих коштів!» — вигукує Осаволюк. Він говорить, що в Україні контролюючі органи досі «перевіряють усе, що рухається». Експерт упевнений: «Необхідно перейти до істотного скорочення дозволів і ліцензій. На наше переконання, іншого механізму, крім використання «єдиного вікна», тут немає. Також потрібно розширити сферу застосування декларативного принципу. Зі 100 з гаком дозволів до 90 не застосовується декларативний принцип. Цю цифру необхідно скоротити до 10—15. І, зрештою, переглянути вимоги для здобуття дозволів і ліцензій».

Директор Світового банку в Україні, Білорусі та Молдові Мартін Райзер також переконаний, що «без реформування системи технічного регулювання в України не буде належного потенціалу для підписання угоди з ЄС про зону вільної торгівлі». Ба більше, за словами Райзера, реформи в сфері оподаткування України не позначилися позитивно на діяльності бізнесу. «Приходячи до України, інвестори мають говорити з амбасадами та іншими інвесторами, щоб дізнатися про особливості роботи в Україні, — говорить Райзер. — Тут можуть швидко забрати бізнес. Тут досить небезпечно, й усі це визнають. Потрібно чітко розуміти, через що виникає ця проблема: з огляду на законодавство, через судову систему чи інші чинники. Потрібно сфокусуватися на цьому питанні та всебічно вивчити цю тему». Він також не вважає вдалими реформи у сфері оподаткування. «Проводячи аналіз ведення бізнесу в Україні, варто зазначити, що проведені реформи, пов’язані з оподаткуванням, не позначилися позитивно на звітах підприємств», — зазначає директор Всесвітнього банку.

Раніше Райзер зазначав: «Україні потрібна дерегуляція. Ми спостерігаємо вже давно, що в реальності реформ менше, ніж очікування». Серед причин невдач у процесі реформ він указував на те, що вони проводяться повільно, часто не впроваджуються на місцях і, що найголовніше, немає довіри між владою, населенням і підприємцями. «Мені здається, — підкреслив директор ВБ, — що Україна більше за все потребує зараз доброго та конструктивного діалогу».

Дослідження показало, що частота перевірок контролюючими органами хоча й знижується, але дуже повільно. Перше місце серед органів, які найчастіше перевіряли бізнес 2010 року, утримують санепідемстанції та ветеринарна інспекція. На другому місці — податкова та пожежний нагляд. На них припадає 46% і 39% усіх перевірок.

Невід’ємною рисою українського бізнес-середовища залишається корупція. Причому її рівень не падає, а зростає. За даними дослідження, 2008 року вдавалися до неофіційних способів розв’язання проблем із державними органами 35% підприємств. 2010-го — 46%. Відповідно, робили якісь дарунки урядовцям, чиї ухвали могли вплинути на діяльність підприємств, 20% і 25%. Але більше за все вражають дві інші цифри. Якщо 2008 року на корупцію використовувалося 6% доходів підприємств, то 2010-го — 10%.

Проте бізнес усе частіше й успішніше обстоює свої права. Так, серед підприємців набуває популярності принцип мовчазної згоди, впроваджений в Україні при видачі дозволів у лютому 2010 року. Результати досліджень IFC показують, що в 2010 році 8% підприємств стикалися з тяганиною з боку дозвільних органів і недотриманням ними встановлених законом термінів. Характерним є те, що майже половина з них (47%) наважилися відстоювати свої права та скористалися цим принципом, не чекаючи на ухвали бюрократів.

ДО РЕЧI

Міжнародна антикорупційна організація Transparency International опублікувала доповідь, яка висвітлює індекс хабарництва експортних компаній за кордоном — Bribe Payers Index. Цьогоріч країною-лідером за цим показником експерти Transparency назвали Росію. Про це йдеться у прес-релізі організації, повідомляє rus.newsru.ua.

Усього аналітики розглянули діяльність компаній 28 країн із найрозвинутішою економікою в 19 основних економічних секторах. Країна, чий індекс максимально близький до 10 пунктів, може похвалитися найнижчим рівнем хабарництва за кордоном. Цього року такими країнами названо Голландію і Швейцарію, що набрали 8,8 пункта, тоді як Росія удостоїлася лише 6,1 пункта. Далі йде Китай, який отримав 6,5 пункта. Найвищий рівень корупції спостерігається у сфері держзамовлень — 5,3, а найменш корумповані галузі — сільське господарство та легка промисловість (7,1).

Україну в рейтингу найкорумпованіших країн світу не розглядали. Нещодавно Президент України затвердив Національну антикорупційну стратегію на 2011 — 2015 роки, проте поки помітних результатів у боротьбі з корупцією в Україні не спостерігається. Раніше навіть Служба безпеки визнала, що в Україні корупцією уражено всі гілки влади.

Україна посідає лідируючі місця за рівнем корупції серед країн Європи. Так, за показниками поширення корупції і хабарництва Україна — на 24-му, передостанньому, місці в Європі. А в рейтингу економічних свобод Україна займає останнє місце в Європі та 164-те місце у світі — із 179 країн.

Про високий рівень корупції в Україні та брак боротьби з нею говорять і в ЄС та НАТО. А GRECO — група держав протидії корупції, що входять до Ради Європи, — відзначила провал України щодо законодавчого забезпечення боротьби з корупцією та невідповідність європейським стандартам боротьби з корупцією із 13 напрямків.