«Перша борозна»

Рахункова комісія Верховної Ради ухвалила рішення вважати Земельний кодекс прийнятим у другому читанні та в цілому. Про це повідомив позавчора ввечері після голосування іменними бюлетенями голова рахункової комісії, перший заступник парламентського Комітету з регламенту Володимир Заєць (фракція СДПУ(о)). За його словами, у ході голосування іменними бюлетенями за прийняття кодексу проголосували 232 (на шість голосів більше, як було потрібно), проти — 2, утрималися — 0 із 240 депутатів, що зареєструвалися. 6 бюлетенів визнано недійсними.

В. Заєць також попередньо уточнив кількість бюлетенів, узятих фракціями та групами для голосування «аграрної Конституції» (тобто міру участі в голосуванні). З’ясувалося, що фракція Народного руху України одержала 12 бюлетенів, група «Трудова Україна» — 45, фракція «Демсоюз» — 18, фракція «Реформи—Конгрес» — 14, фракція Українського народного руху — 21, фракція Партії зелених — 16, група «Регіони України» — 20, фракція НДП — 14, фракція СДПУ(о) — 36, група «Солідарність» — 21, фракція «Батьківщина» — 1. Фракція «Яблуко» — 3 бюлетені, що були визнані недійсними.

Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах у своєму виступі на церемонії відкриття Міжнародного економічного форуму з питань прикордонного співробітництва у Львові вітав прийняття Земельного кодексу. А. Кінах відзначив, що введення в дію закону «дасть можливість рішучіше поглиблювати не тільки ринкові реформи в АПК, але й формувати інститути ефективних власників, створювати умови для залучення інвестицій і підвищення конкурентоспроможності української економіки в цілому». За його словами, цього вдалося досягти «завдяки багаторічним зусиллям українського народу та влади», повідомляє Інтерфакс-Україна.

Зовсім в іншому світлі оцінили прийняття Земельного кодексу ліві фракції українського парламенту. Вчора під час ранкового засідання Верховної Ради члени фракції Компартії залишили сесійний зал на знак протесту проти, як вони вважають, фальсифікації результатів голосування щодо Земельного кодексу. Член фракції КПУ Володимир Матвєєв підкреслив, що депутати-комуністи залишатимуть зал доти, доки не буде проведено розслідування із цього питання. Причини, через які документ не було проголосовано в сесійному залі, вони, ймовірно, за ніч забули.

Традиційніше пояснили свою позицію соціалісти: вони твердять, що голосування фальсифіковано. Народний депутат фракції «Лівий центр» Станіслав Ніколаєнко (член р ахунков ої комісії), виступаючи в залі, попросив провести повторне голосування щодо Земельного кодексу. «Учора (позавчора. — Авт. ) можна було одержати пачку бюлетенів на всю фракцію, незалежно від того, де на той момент вони перебували», — аргументував він таку необхідність. «Хтось хоче провести Земкодекс», — твердить С. Ніколаєнко.

Утім, шукати таємничого «когось» немає потреби. Зовсім недавно, ні від кого не ховаючись, українські фермери пікетували Верховну Раду. На прийнятті Земельного кодексу наполягала парламентська більшість. Словом, факт необхідності прийняття, за словами міністра агрополітики Івана Кириленка, «доленосного документа» й утвердження приватної власності на землю давно усвідомили всі — хто за легальний, а не тіньовий ринок землі та залучення інвестицій в аграрний сектор.

Цілком зрозумілі побоювання лівих щодо можливої «прихватизації» землі. Але й тут, як сказав «Дню» народний депутат Геннадій Удовенко, «їм треба було уважніше читати закон». Нагадаємо, що відповідно до Земельного кодексу, на операції з купівлі-продажу будь-якої землі запроваджується п’ятирічний мораторій. У період із 2005-го до 2010 року можна буде продавати не більше як 100 га земель сільськогосподарського призначення одній людині. У Кодексі також зазначено, що землі сільгосппризначення не можуть бути передані (у всякому разі, до ухвалення відповідного рішення) у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам і державам. «У випадку проведення такої операції земля може бути відчужена», — пояснила «Дню» К. Ващук.

Більше того, покупцями земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть бути громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту, досвід роботи в АПК, а також юридичні особи, засновницькими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва. Зазначимо, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади й держава мають право придбати у власність земельні ділянки на підставі обміну, дарування, спадкування та інших цивільно-правових відносин.

Відповідно до Земельного кодексу, органи влади та місцевого самоврядування здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на придбання земельних ділянок у власність. До всього іншого, як сказала «Дню» К. Ващук, «до запровадження в дію положень кодексу про купівлю- продаж землі ми пропонуємо створити Земельний банк, який проведе реєстрацію та оцінить вартість землі». На її думку, це дасть можливість не допустити продаж землі за безцінь.

Хочуть цього й ліві. Тільки такий-от варіант законодавчого утвердження економічних реалій, здається, не лише не вписується в ідеологію КПУ та соціалістів, але й відриває їх, так би мовити, від їхньої «електоральної землі». Як заявив учора член фракції КПУ Геннадій Крючков, Компартія через Конституційний Суд домагатиметься визнання незаконним прийняття Земельного кодексу. Як з’ясувалося, комуністи навіть підготували документ для представлення в КС. За резонним зауваженням В. Зайця, поводження представників КПУ, зафіксоване в стенограмі засідання, значно зменшує шанси лівих отримати позитивне рішення КС на їхнє прохання.

КОМЕНТАРІ

Леонід КОЗАЧЕНКО , віце-прем’єр- міністр України з питань аграрної політики:

— Потрібно зазначити, що прийнятий Земельний кодекс далеко не досконалий і вимагає подальшого доопрацювання. Не секрет, що в більшості цивілізованих країн такі документи нараховують сотні сторінок. Однак його прийняття у Верховній Раді було необхідне, оскільки сам процес реформування агропромислового сектора має бути виписаний у законі. Тепер можна активно працювати не лише над реформуванням законодавства. Прийняття Земельного кодексу відкриває можливість для одержання довготермінових і середньотермінових кредитів сільськогосподарськими підприємствами. Дозволяє ефективніше розв’язувати соціальні проблеми. Однак є положення, які вимагають істотного доопрацювання, і це справа не одного дня. На мій погляд, найважливіші з них — запровадження державного земельного кадастру, розмежування землі державної та комунальної власності, розвиток іпотечного кредитування під заставу землі, удосконалення питань реєстрації нерухомого майна (також і землі), системи земельних платежів тощо.

Іван ТОМИЧ , президент Асоціації фермерів України:

— Я позитивно оцінюю прийняття Земельного кодексу. 25 жовтня фермери одержали в приватну власність безкоштовно близько 615 тис. га ріллі. Крім того, цей документ став черговим кроком утвердження ідеї приватної власності в нашій країні. Утім, ейфорії від цього в нас немає. Ніяких різких змін не відбулося. Можливість вільної купівлі-продажу землі фермери отримають лише через п’ять років. Не випадає поки що говорити й про істотне поліпшення інвестиційного клімату в сільському господарстві. Для того, щоб це відбулося, має бути ухвалено ще цілу низку законів: «Про іпотеку», «Про Земельний банк» тощо. Затвердити чітку й прозору процедуру вилучення землі кредитором у випадку неповернення кредиту. Однак ми дуже вдячні тим народним депутатам, що проголосували за прийняття Земельного кодексу.