Першим від спеки страждає мозок

До спеки, яка прийшла в Україну цього літа, ніхто не був готовий. Температурний режим — 38-42 градусів — побив рекорди за весь час метеорологічних спостережень. Ті, хто відпочивають в Україні, кажуть, що не рятує навіть Чорне та Азовське моря, а також Дніпро — температура води там наближається до 30-градусної позначки. Два місяці тому американські вчені попереджали, що це літо стане найспекотнішим за останні 100 років, і все ж в Україні до такого високого температурного режиму ніхто навіть не думав готуватися: наші квартири й офіси не обладнані кондиціонерами, люди скаржаться на спеку, особливо хронічно хворі. І якщо у вас вдома немає кондиціонера, авто з кондиціонером і кондиціонера на робочому місці, то спека — справжнє випробування для вас, в тому числі для здоров’я. Лікарі кажуть, що у спеку кількість викликів «швидкої» зростає на 20%. Як правило, виїзжають до тих, у кого спостерігається патологія серцево-судинної системи.

Але якщо для одних людей завданням номер один є — як дожити до прохолодніших днів, то інші мають подвійне, а той потрійне навантаження — працювати у спеку. Наразі йдеться про інтелектуальну роботу, яка вимагає більше сил (доведено, що півля постійної фізичної праці організму для відновлення потрібно 7 днів, а після інтелектуального навантаження — 14). Нещодавно Міністерство охорони здоров’я України порадило роботодавцям продовжувати обідню перерву або скорочувати робочий день — відповідно до температури, яка встановлюється на той час в приміщенні. Наприклад, якщо температура перевищує допустиму норму (28 градусів) на 1 градус, то робочий день має тривати 6 годин. Та це, швидше за все, не дасть ефекту: по-перше, українці — трудоголіки, а по-друге — куди піти? — всюди ж спека... Але людина сама собі може допомогти. Важливо тільки знати — як. Тож про те, як впливає висока температура на інтелектуальну діяльність людини, зокрема на функціонування мозку, і як не доводити організм до виснаження у спеку, «Дню» розповідає доктор фізико-математичних наук, професор, директор Інституту екології людини Михайло КУРИК.

— Михайле Васильовичу, в спеку людині гірше думається, складніше зібратися... Як впливає спека на мозок людини?

— Проблему можна розглядати в тому ракурсі, що мозок людини на 98% складається із зв’язаної води. А з другого боку, потрібно враховувати температуру, в якій перебуває тіло людини, бо будь-який перегрів — це часткова або істотна зміна фазових структур води, бо все в живому організмі — це біологічні молекули та вода. Мозок — найбільш чутливий до води в будь-яких варіантах. З одного боку, якщо людина п’є неякісну воду, то це погано впливає на розумові здібності. З другого боку, якщо в якійсь частині мозку відбувається перенапруження через обезводнення в організмі, то це теж веде до функціональних порушень. І що дуже важливо, що найчастіше сьогодні зустрічається, так це те, що зараз через стан екології у нас хворими є майже всі люди. Найчастішою є серцево-судинна дистонія. У випадку для мозку це також є проблемою, тому що все нагрівається і змінюється. І якщо в людини ледь-ледь порушується гомеостаз — змінюється її функціональний стан. З одно боку — це сонячні і теплові удари, з другого — це ціла купа хвороб, тим чи іншим чином пов’язаних із активністю мозку. Вода є посередником між зовнішнім середовищем і людиною і такий механізм, зокрема для людини, дає позитивні і негативні речі.

Те, що сьогодні нам говорять фізіологи, — не перегріватися, недовго бути на сонці, і то тільки зранку або пізно увечері, — це правильно. Але є ще одна серйозна обставина, яка полягає в тому, що на тлі сонячного випромінювання є ще й випромінювання космосу, космічна енергія. Вона має дещо інші закони. Живі організми від неї отримують додатковий негатив. Вона більше проявляє себе тоді, коли в нас — ніч. Спостерігається, що більше інфарктів, інсультів відбувається близько четвертої-п’ятої години ранку — в тому числі й через це випромінювання. Я хочу наголосити, що випромінювання атмосфери, випромінювання довкілля — це дуже серйозний чинник екологічної небезпеки для нашого з вами здоров’я. Якщо людина здорова, то все одно перегріви ведуть до клітинних порушень нормального функціонального поля, а якщо у вас є проблеми, то під впливом перегріву вони будуть посилюватися — тоді ви поводите себе несинхронно до того функціонального стану, який вам особливо притаманний. Скажімо, ви трохи гіпертонік, і так сталося, що вам довелося трохи більше побути на сонці, ви не пили якісної води ні до того, як потрапили на сонце, ні після. Звісно, що у вас після перегріву підскочить тиск, може сильно підскочити... Тож краще все це попереджати.

— Яка нормальна температура для діяльності мозку?

— Не більше 37—38 градусів, бо потім вже виникає проблема. Так придумано природою. І якщо температура доходить до 39, то це вже дуже важко, тому що у воді є так званий фазовий перехід. Так, вода, яка нагрівається, наприклад, до кипіння, поступово проходить кілька фазових переходів. Та вода, яка нагрілася до 40 градусів, вже пройшла через структурний фазовий перехід. Це означає, що вона може змінити свою взаємодію з біологічними молекулами, а це може негативно вплинути на мозок. Ці фази мають велике значення, бо, наприклад, кип’ячена вода з точки зору природної енергії не є живою, її ще називають «мертвою». При кип’ятінні природна енергетика води стає значно меншою. Тому можна сказати, що максимальна температура, яку витримує мозок, — до 39. Навантаження відбувається на клітини мозку, це не означає, що всі клітини будуть помирати, але я хочу нагадати, що активність роботи клітин мозку зношує самі клітини мозку. Вони не відновлюються, і чим більше і частіше вони зникають, то це все гірше і гірше для функціональної активності клітин мозку. Це провокує хвороби, які ведуть до тугодумства, інсультів, хвороби Альцгеймера тощо. Клітини мозку дані людині на певний час, і відновлювати їх організм не вміє.

— Як впливає якісна вода, та, яку тепер називають «структурованою», на діяльність мозку, а як — неякісна?

— Структурована вода, або простіше «жива» вода, має найбільшу близькість до внутріклітинної води людини. Одним із прообразів живої води може бути тала вода. Структура талої води зберігається при кімнатній температурі шість-вісім годин, оскільки за рахунок температури вона змінює структуру і стає звичайною водою. Так ось, коли людина п’є свіжу талу воду, тоді вона відновлює свій організм. А це веде до довголіття, забезпечує збереження водного гомеостазу. Але щодо клітин мозку — на жаль, я не знаю таких даних, які б показували що це принципово має значення. І ще є дуже важлива особливість — це зв’язана вода. Вона знаходиться в геномних клітинах організму людини, бо ДНК як основна молекула організму, в своїй структурі містить зв’язану воду. Амінокислоти і вода утворюють ланцюгову структуру самої ДНК. Виходить, що ДНК без води не може бути нормальною. Зараз ми наголошуємо, що потрібно пити більше води, бо якщо людина часто обезводнюється, якщо не поповнювати, не підтримувати в організму співвідношення зв’язаної води і вільної (яка омиває клітини), то організм висихає. Висихання організму — це костеніння, а костеніння — це всілякі болячки. Для мозку це означає провокування різноманітних захворювань.

— Чи є якісь особливості того, як діти переносять спеку?

— В дітей просто більше води. Чим старшою стає людина, тим менше в її організмі води. А коли дитина народжується, то вона від мами отримує певну кількість зв’язаної та вільної води. Це — константа. Дуже важливо, щоб людина протягом життя підтримувала це співвідношення. Дітям потрібно щодня пити високоякісну воду. Можна сказати, що через таку спеку не годиться пити солодкі напої. Це не є вода, особливо не підходять газовані напої, не потрібно пити консервовані напої, зовсім неприйнятно пити алкогольні напої. Потрібно пити тільки воду без консервантів, максимально природну, з природними мінералами. Тому що, наприклад, вода, пропущена крізь фільтр, є «мертвою». Але якщо тримати на дні кувшина з-під фільтра кремній, то це вже зовсім інше — це буде варіант домашньої криниці.