Під загрозою раритети Бориса Гмирі!

Україна може втратити архів Бориса Романовича! Президент Фонду Б.Р. Гмирі Ганна Василівна Принц звернулась по допомогу до Міністерства культури та Київради. Вона розказала, що квартира й раритети, пов’язані з життям славетного оперного співака, народного артиста СРСР, нині арештовані за борг (гроші були взяті на видання книжки «Борис Гмиря. Щоденники (1936—1969)», про яку «День» уже писав у №100, 11 червня 2010 р.). Спадкоємиця співака, небога його дружини, й упорядник монографії Г. В. Принц розповіла «Дню»:

— Справжню історичну цінність становлять не меблі та знаменитий рояль співака, а гмиринський архів. Це 7 тисяч листів до видатних сучасників, нотна збірка з авторськими примітками, повна дискографія платівок і найцінніше — фоноархів оригінальних записів, які співак протягом життя записував на фірмі «Мелодія»... Я зверталася в різні інстанції, щоб у квартирі створити Національний центр співака і музей. Писала листи різним високопосадовцям, навіть Президенту України і прем’єр-міністру, але не отримала відповіді. Щоб видати книжку, взяла гроші в борг у Йозефа Вондроуша, громадянина Чехiї. Розраховувала на закупівлю книжок державними органами для бібліотек вишів, але чиновників Мінкульту, з якими була угода, звільнили, а новi керівники Гмирівські «Щоденники...» не викуповують... Коли не змогла на початку року повернути кредит, то пан Йозеф подав позов, і в квітні Печерський суд Києва прийняв постанову стягнути з мене 261 560 гривень та за судові витрати по справі 1820 грн, а 28 жовтня відбулося останнє судове засідання. Я просила відстрочку, бо всієї суми не маю (тираж повністю не реалізований, лише на 50 тис. грн викупила книжки Київрада), але представник Й. Вондроуша не згодився та вимагає розрахуватися повністю. Суддя прийняв рішення не на мою користь. Печерський районний суд м. Києва виніс постанову про арешт майна квартири Гмирі... Знаєте, у мене таке враження, що у нас у країні немає інтелігенції та патріотів, яким болить, що раритети співака підуть із молотка, щоб заплатити борг. Дивує ставлення Мінкульту та Київради. Мені чиновники кажуть, що коштів немає й на наступний рік (у бюджеті теж ці витрати не закладені). Я вже не знаю, до кого звертатися. Нині сума росте, і таке враження, що з кожним днем стає дедалі більшою. Якщо прийдуть судові пристави й опишуть майно, то цінні речі Бориса Романовича загинуть навічно, й музею-квартири ніколи не буде! Цього не можна допустити!

«Видання книжки «Борис Гмиря. Щоденники (1936—1969)» — справа держави, а не родини співака (спадкоємиця баса Г. Принц, щоб видати бiографiчну книгу, взяла кредит на суму 294 тис. грн у громадянина Чехiї), — цитує слова голови Комiсiї з питань культури та туризму Київради Олександра БРИГИНЦЯ його прес-служба. — Цим повиннi займатися культурологи та фаховi менеджери. Тож не дивно, що родина не змогла впоратися з фiнансовим тягарем. Нині пiд ударом приміщення, яке з часом могло би стати квартирою-музеєм Бориса Гмирi».