Плата за нестабільність

Фінансова ситуація наступного року в країні сьогоднi уявляється вельми загадковою. При цьому далеко не головну роль тут відіграє те, що попереду ще третє читання бюджету- 2003. Новоутвореному уряду запропоновано виконувати бюджет, якого він не тільки не пропонував, не затверджував, але й, по суті, в очі не бачив. Тим часом реальність доходної частини затверджено того ж дня, коли призначено прем’єра, мало у кого не викликає сумнівів. Тому прем’єр-міністр України Віктор Янукович сказав учора, що Закон про Державний бюджет України на 2003 рік, прийнятий Верховною Радою у другому читанні у варіанті парламентського бюджетного комітету, «не приймуть ні уряд, ні Президент», і Президент накладе на нього своє вето.

Боргова книга України виглядає сьогодні так: наступного року слід виплатити із зовнішнього боргу $1,613 млрд., 2004 го — $1,583 млрд., 2005-го— $1,842 млрд. А весь прямий державний внутрішній борг України на кінець вересня становив 20,7 млрд. грн., тоді як прямий зовнішній — $7,7 мільярда.

Тому пошук додаткових джерел фінансування поки ще остаточно не прийнятого бюджету стає одним із пріоритетів для виконуючого свої обов’язки Мінфіну. Не випадково минулої середи мiнiстр Ігор Юшко відверто радів з того, що Україні вдалося отримати на зовнішньому ринку $ 260 млн. (планували $350 млн.) із прибутковістю 10,8% річних. Щоправда, вже у п’ятницю з’ясували, що дорозміщення єврооблігацій 2000 року на номінальну суму $ 260 млн. дозволило реально роздобути до бюджету лише $ 219,8 млн.

Тим часом українські експерти далеко не у всьому поділяють почуття міністра фінансів. Начальник казначейства банку «БІГ Енергія» Валерій Магіровський сказав Інтерфакс-Україна, що запозичення за такою ставкою для України «дороге» у порівнянні «з тими мірками, які сьогодні існують на ринку». Водночас він зазначив, що й це «певною мірою вигідне», оскільки розміщення євробондів відбувалося на тлі таких негативних чинників, як скандал із «Кольчугами» та зниження прогнозів для України міжнародними рейтинговими агентствами. Нагадаємо, що у четвер Міжнародне рейтингове агентство Fitch привласнило українським євробондам рейтинг «B», що відповідає стабільному прогнозу, тоді як раніше агентство Standard & Poor’s змінило прогноз рейтингів України зі «стабільного» на «негативний». А американська фінансова компанія Merrill Lynch і американський інвестиційний банк JPMorgan знизили свої прогнози для українських єврооблігацій у зв’язку з погіршенням політичної й економічної ситуації в країні. При цьому Fitch попередило, що економічний і фінансовий прогноз України гіршатиме, якщо уряд зазнає невдачі в боротьбі за прийняття держбюджету-2003, що заслуговуватиме на довіру. Голова правління Міжнародного комерційного банку Олександр Савченко також вважає, що «нормальні країни нині позичають під 5%», тому уряду було б вигіднiше випустити облігації з прив’язкою до долара на українському ринку, а необхідність встановлення високої прибутковості українських єврооблігацій зумовлена, зокрема, «проблемами з бюджетом та провалом надходжень від приватизації».

Президент концерну «Пульсар» Олександр Нарбут у розмові з «Днем» підкреслив, що загалом розміщення українських єврооблігацій може виглядати вдалим. Проте він вважає, що уряд у цьому питанні пішов найпростішим, а тому не найефективнішим шляхом. У результаті потенціал внутрішніх валютних позик, у тому числі в українських банків, залишився невикористаним. Позика на межі зміни урядів за визначенням ризикована, оскільки сам її момент вибрано невдало. Протягом останнього місяця ціна українських єврооблігацій, номінованих у доларах, впала на 5%. Якби уряд мав більше терпіння, і розміщення відбувалося тижнем-двома пізніше, і позичити гроші можна було б під більш низький відсоток (до 8%).

Жити у борг, звичайно, заборонити не можна, і робити це можна красиво. Але, як передбачає голова підкомітету Верховної Ради з питань державного боргу, позик і інвестицій Володимир Майстришин, ціна зовнішніх позик України в 2003 р. підвищиться і перевищить нинішню. «За все в житті треба платити. Якщо ми маємо політичну, економічну нестабільність, то, звісно, маємо те, що маємо», — зазначив голова підкомітету.