Подамо до суду

Спеціальна комісія Верховної Ради з питань повернення заощаджень вкладників Ощадбанку СРСР розшукала оригінали платіжних вимог, на підставі яких їхні кошти було переведено до Росії. Тепер Україна може зажадати у Росії повернути гроші — в міжнародному суді. Принаймні так вважає народний депутат, виконуюча обов’язки глави бюджетного комітету Людмила Супрун. Вона виступає за повернення заощаджень вкладникам колишнього Ощадбанку Союзу РСР за рахунок Росії. «1991 року з рахунків Нацбанку і Ощадного банку України було списано 81,9 млрд. карбованців на рахунок Ощадбанку Радянського Союзу і 1,2 млрд. карбованців на рахунок Мінфіну Російської Федерації. Фактично ці гроші було вилучено з економіки і вони перебувають у системі грошового обігу Російської Федерації», — цитують Супрун Українські новини. Депутат прогнозує, що «при зверненні до Міжнародного суду, він винесе рiшення на користь України». За словами парламентарія, вказані кошти може бути повернуто Україні аналогічно з поверненням коштів iз валютних рахунків Зовнішекономбанку СРСР. Вона вважає, що це може бути підставою для проведення переговорного процесу з Росією щодо повернення заощаджень вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР.

Тим часом, ще в лютому прем’єр-міністр Юлія Тимошенко заявила, що Кабмін збирається зберегти запропоновану попереднім урядом схему компенсації вкладникам колишнього Ощадбанку СРСР шляхом списання їх комунальних боргів (за електроенергію, тепло, газ, тверде паливо, водопостачання і квартплату), що сформувалися на 1 вересня 2004 року.

Нагадаємо, що уряд почав виплачувати компенсації вкладникам Ощадбанку 1997 року. У державному бюджеті країни на 2004 рік, як і 2003 року, для цього було передбачено 500 млн. гривень. Усього за 1997—2003 роки уряд виплатив 1,5 млрд. гривень. Загальний обсяг зобов’язань за такими внесками становить близько 120 мільярдів.

Коментуючи «Дню» ситуацію навколо цих внесків народний депутат другого і третього скликань професор Валерій Коломойцев- Рибалко зазначив, що ще 1995 року ним було подано до Верховної Ради законопроект про повернення заощаджень громадянам України. Одночасно він подавав ще й закон про доповнення та зміни до планів приватизації, в якому пропонувалося направити кошти від приватизації на підвищення ефективності виробництва і повернення заощаджень громадянам. «Іншого джерела для повернення, — говорить Коломойцев, — не було». Нинішню ініціативу Супрун Коломойцев оцінює «песимістично». На його думку, «ті мільярди й ці мільярди, як говорять у Одесі, це дві великі різниці». «А можливі позитивні рiшення міжнародних судів, — твердить Коломойцев, — це фікція». Як вважає Коломойцев, «ніхто нічого Росії не присудить. Вона могутня держава і буде відстоювати свої інтереси. Так що слова Супрун — чисто популістська заява». При цьому сам факт перерахування грошей українських вкладників до Росії Коломойцев вважає цілком можливим. Пам’ятається, що будучи гостем «Дня» і відповідаючи на запитання журналістів, так же скептично висловлювався щодо можливостей повернення в Україну згаданих коштів і колишній заступник міністра фінансів України Борис Соболєв, який працює нині заступником держсекретаря.

Проте виникає питання, чому саме тепер у пресу потрапила сенсаційна по суті заява Супрун. Чи не означає це, що український уряд зондує грунт для перегляду прийнятих раніше в бюджеті зобов’язань щодо компенсації вкладів? Адже пройшло вже майже п’ять місяців, а механізму для цього все ще немає. А окрім того, і у громадян до цього способу повернення держборгу є певні претензії. Чому вклади потрібно компенсувати виключно, якщо так можна їх назвати, недбайливим власникам і орендарям житла? А чим гірші ті вкладники, які, незважаючи ні на що, платили своєчасно? Не виключено також, що заява про судову тяганину з приводу «радянських внесків» має на меті прощупати реакцію стратегічного партнера, відносини з яким усе більше нагадують суцільні проблеми.