Погані ігри
СТАБІЛЬНІСТЬ КОШТУЄ ГРОШЕЙ
Отже, настав час спокійно проаналізувати, наскільки все це ефективне, — чи відбувся прорив автономії у вирішенні міжнаціональних проблем, чи усунені причини, що породили відверте фізичне насильство одних людей над іншими. Хоч як це сумно, але дати ствердну відповідь на це запитання ще не можна. «Прорив» у вирішенні проблем поки що відбувся в одних напрямах, але в кількох інших відповіді так і не знайдено, що загрожує повторенням березневого насильства.
Криму, наприклад, вдалося поліпшити вирішення фінансових проблем. У день сесії Президент України Леонід Кучма розпорядився прискорити фінансування програми облаштування репатріантів. Як повідомляють прес-служби, в ході телефонної розмову голова Ради міністрів Криму Сергій Куніцин проінформував главу держави про соціально-економічну ситуацію на півострові та хід виконання його доручень щодо облаштування кримських татар. Леонід Кучма повідомив, що за його дорученням, яке він дав першому віце-прем’єр-міністру України Миколі Азарову, з Держбюджету України спрямували 20 млн. гривень за програмою облаштування репатріантів. Як повідомляється, Крим уже отримав 10 мільйонів гривень, виділених за дорученням глави держави. На період до 2005 року з Державного бюджету України виділено 40 млн. гривень, із яких 36 млн. — на капітальне будівництво та 4 млн. — на вирішення соціально-культурних проблем депортованих. З огляду на суспільно-політичне значення проблеми, а також у зв’язку з тим, що цього року відзначатимуть 60-річчя депортації, Кабінет Міністрів України профінансував майже третю частину запланованих на 2004 рік обсягів.
ПРИРОДА «ТРЕТЬОЇ СИЛИ»
З іншого боку, Криму так і не вдалося прояснити питання про «третю силу», яка спровокувала протистояння в Криму. Народний депутат України Рефат Чубаров говорив на кримській сесії, що до настільки значного загострення ситуації призвели аж ніяк не причини внутрішнього протистояння, попри те, що вони в Криму існують. Наприклад, для силових дій у Симеїзі до Криму завезли козаків із Запоріжжя. Для зіткнень у Партеніті завозили сили зі степової частини Криму. До речі, в бійці в Симеїзі також брали участь люди, які не проживають на південному березі. По-друге, ні силовим органам, ні органам влади Криму так і не вдалося гласно з’ясувати історію зі скінхедами. За даними МВС, їхня зареєстрована організація є тільки в Севастополі, проте ніхто не може дати гарантію, що за практики «завезення зовнішніх сил», це не вони «відзначилися» в подіях на вулиці Пушкіна в Сімферополі. З іншого боку, і МВС, й органи влади визнають наявність у Криму молодіжних бандитських угруповань, які використовують символіку скінхедів.
Зі слів кримського прем’єра, він має «в своєму розпорядженні оперативну інформацію, яка дозволяє стверджувати, що третя сила існує». Сергій Куніцин зазначив, що «вона ззовні додає імпульс тому, що в нас з’являються зародки чогось такого на кшталт скінхедів або фашиствуючих організацій. Це не властиве ні кримському, ні українському суспільству на даному етапі. Російському було властиве», — відзначив глава Радміну. Представник Президента України в Криму Олександр Діденко, виступаючи на сесії, говорив, що «третя сила спрацює, якщо ми допустимо її до наших справ». З іншого боку, прокурор Криму Володимир Гальцов, наголосивши, що, за офіційною статистикою, прокуратура злочинність за національністю не розрізнює, але наголосив, що, як показує аналіз, злочинність за участі кримських татар на півострові становить за деякими видами менше 2 відсотків, а за іншими характеристиками становить 5—6 відсотків і не досягає тієї частки, яку кримські татари становлять у кримському суспільстві, тобто 12—13 відсотків. Що може бути непрямим доказом «привношування» причин злочинних виявів ззовні. Що стосується самозахоплень землі, то факти самовільного заняття ділянок, навіть якщо такими вважати акції протесту на Південному березі, становлять не більше 15—20 відсотків усієї кількості самозахоплень кримської землі. Наприклад, із 57 кримінальних справ, які порушила прокуратура за фактами самовільного заняття земель, кримськими татарами здійснено тільки 17 випадків. Чому ЗМІ говорять тільки про «татарські самозахоплення» — не зрозуміло. Прокурор Криму Володимир Гальцов сказав, що для нього як прокурора з цього погляду «все зрозуміло і проблеми немає».
До речі, цікавий факт, який стосується «третьої сили». Саме під час кримського протистояння деякі російські комп’ютерні фірми випустили нову віртуальну гру «Кримська війна-2». Сюжет гри полягає в тому, що в 2010 році в Донбасі організована катастрофа техногенного характеру, і, скориставшись сум’яттям, деякі «афро-арабські» війська (тонкий натяк! Проте в першому варіанті, як повідомляється, це були «американські війська») висадилися в Криму з метою захоплення плацдарму в Європі. Проти них виступили «сили об’єднаної Європи та Росії», що прагнуть протистояти агресору. Перемагає той, хто першим оволодіє кримськими протоками (Перекопом і Керченською) і більше розширить свій плацдарм. Тут цікаві кілька «ігрових» аспектів: по-перше, термін «подій» і розподіл сил. По- друге, цілковита відсутність на арені цієї «гри» ініціативи й інтересів самого Криму та України загалом.
«ДАЙ ІНШОМУ ТЕ, ЧОГО БАЖАЄШ СОБІ…»
Найголовніше запитання: якщо взяти в комплексі всі вжиті заходи — чи вдалося Криму зняти саму можливість повторення втручання злочинного світу з метою порушення стабільності в автономії, особливо в період до 18 травня, коли відзначатимуть 60-річчя депортації кримських татар? На жаль, ні. Усе, що заплановане і запропоноване, — поки що лише окремі кроки в цьому напрямі — і заходи правоохоронних органів, і концепція етнічної політики, і хартія міжнаціональних відносин, яку запропонував прийняти депутат Микола Багров. Комплексного вирішення проблеми немає. Сергій Куніцин відзначив на сесії, що «головний висновок, який можна зробити із подій минулого тижня, — те, як легко може спалахнути конфлікт. Викликає здивування неадекватна агресивна поведінка маси людей, коли перекривають вулиці, висувають абсолютно неприйнятні вимоги про вибіркове застосування норм закону. Закон один для всіх, і в цьому не може бути винятків», — заявив прем’єр. І Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв вимагав виключити «національні підходи» до законів. І багато учасників цієї великої кримської дискусії, насамперед представники Російського руху Криму, вимагали «застосування закону без урахування національності», і цій слушній — за формою! — вимозі нічого, в принципі, не можна протипоставити. Проте факт залишається фактом: депортація 1944 року була актом, здійсненим саме за національною ознакою, що не відповідає навіть тогочасним законам. Відповідно, вважає заступник Голови Верховної Ради Криму Ільмі Умеров, перш, ніж вимагати викорінювання національних підходів у будь-якій правовій роботі, потрібно усунути наслідки «національних підходів 1944 року». На думку глави кримського парламенту Бориса Дейча, який виступив на сесії з програмною промовою, «національне питання вирішується дуже просто: дай іншому те, чого бажаєш собі». Найнегативнішим наслідком березневого протистояння є ще більше посилення антитатарських настроїв, підігріте спеціальними зусиллями «третьої сили» — так вважає Ільмі Умеров.
Меджліс кримських татар цими днями також намагався пройти «свою частину шляху»: його лідер Мустафа Джемільов заявив про подальшу неприпустимість масових акцій без рішення меджлісу. Проте, на думку Сергія Куніцина, цього недостатньо — «меджліс не став ефективним партнером, потрібна конструктивність з його сторони. Іноді явно проглядає, що мета меджлісу — не вирішення земельних чи інших проблем, а лише успішне проведення акцій протесту, — говорив він на сесії. — Рухатися далі шляхом ультиматумів і максималістських вимог кримське суспільство не зможе».
На думку багатьох спостерігачів, «Крим не впорався з березневим тестом на толерантність». Але тестування не припинилося. Попереду — бурхливий квітень і тривожний травень...
ДО РЕЧІ
Коли матеріал уже був підготовлений до друку, стало відомо, що в ніч на середу в Сімферополі невідомі кинули дві пляшки з займистою сумішшю у вікно будівлі меджлісу кримськотатарського народу.
Як повідомив агентству Інтерфакс-Україна начальник Центру громадських зв’язків ГУ МВС у Криму Олександр Домбровський, за попередніми даними, близько 3.30 сторож будівлі меджлісу, розташованої на вулиці Шмідта неподалік від центру міста, виявив задимлення. З’ясувалося, що у вікно хтось кинув дві пляшки з невідомою займистою сумішшю. Унаслідок невеликої пожежі завдано незначних матеріальних збитків. Правоохоронні органи з’ясовують обставини пригоди. Будівля меджлісу оточена. Начальник кримської міліції Микола Паламарчук заявив журналістам, що поки що рано робити які- небудь висновки з цього інциденту, оскільки слідчо-оперативна група ще не закінчила свою роботу.
