Похід за душами

27 липня розпочався візит в Україну патріарха Московського та всієї Русі Кирила. Цей захід, приурочений до чергової річниці хрещення Русі, має два аспекти: один — явний, неприхований, духовно-релігійний та богослужбовий (відвідання святинь українського православ’я; спілкування з вірними Української православної церкви Московського патріархату), другий — не настільки явний і певною мірою політичний (зустріч з Президентом Віктором Ющенком; ознайомлення з ситуацією, що склалася у взаєминах різних православних церков України).

Ми ж зараз коротко зупинимося на суто історичному аспекті візиту патріарха Кирила в Україну. Хрещення Русі (точна дата цієї події — 988 рік — традиційно визначається за «Повістю врем’яних літ», але підтримується й досі далеко не всіма фахівцями-істориками; що ж до конкретного дня відзначення хрещення Русі 28 липня — то він є ще більшою мірю умовним, знову ж таки, традиційно вже багато століть пов’язується з Днем святого князя Володимира —хрестителя Київської Русі) є, поза сумнівом, доленосною, епохальною подією в історії слов’ян та Східної Європи в цілому. Акт «вибору віри» (альтернативи були такі: іудаїзм, мусульманство, християнство римського, західного обряду та християнство східного, візантійського обряду; князь Володимир, як відомо, зупинився на останньому варіанті) мав величезні культурні та політичні наслідки для України-Руси, визначив її місце в складній, багатогранній системі європейської цивілізації, вплинув на політичну систему, зміцнивши князівську владу, колосальною мірою сприяв розвитку освіти, національної самосвідомості та суспільних ідеалів. Не обійшлося й без запеклої боротьби, й без насильства, до якого вдавалися київські князі.

Поза сумнівом, світ християнської віри, що прийшов тоді на Русь, не згас і сьогодні. Важливо, аби будь-які громадські акції (зокрема, й візит патріарха Кирила) єднав людей навколо високих духовних цінностей.

«Протягом десяти днів Найсвятіший їздитиме всією Україною, відвідає не тільки Київ і традиційно лояльні Московському патріархату Донецьк і Крим, а й західну частину країни, куди раніше православні ієрархи з Москви вважали за краще не їздити. Візит має стати одним із найважливіших у діяльності нового патріарха. Україна — не лише одна з найбільших єпархій Російської православної церкви, а й найпроблематичніша», — пише російська «Газета.Ru». І далі пояснює: «Алексій II вважав за краще далі Києва не їздити й ставився до України насторожено», — згадує старший науковий співробітник Бременського інституту Микола Митрохін. Кирило демонструє інший, сміливий підхід, зазначає експерт: за час самостійності України сильні прагнення незалежності проросли й у керівництві Української православної церкви Московського патріархату, тож Кирилу належить розплутувати цілий клубок протиріч.

У РПЦ наполягають, що візит має неполітичний характер. «Це виключно пасторська поїздка, головне в ній — спілкування з віруючими», — запевнив «Газету.Ru» прес-секретар Московського патріархату отець Володимир Вігілянський. За його словами, проблема розколу ніяк не вирішуватиметься, й тим паче виключені переговори з автокефальною церквою та її главою Філаретом.

«Твердження, що візит виключно пасторський, — пропаганда», — заперечує Митрохін. За його словами, якби Кирило хотів спілкуватися з паствою, він відвідував би не політичні точки — Київ, Донецьк, Крим, Володимир-Волинський і Рівне на Західній Україні, а центральні й східні області — Полтавську, Житомирську, Харківську. Саме тут парафії єпархії найчисленніші. На думку Митрохіна, Кирило, звісно, не подолає розколу, але своїм візитом він демонструє, що Україна залишається в зоні впливу Російської православної церкви.

«У нас православна країна, в нього пастирський візит, у кліриків не має бути політичних візитів, — міркує екс-спікер Ради, ймовірний претендент на посаду президента Арсеній Яценюк. — Подивимося, як він поводитиметься». Політолог Станіслав Белковський вбачає у візиті Кирила необхідність запобігти втраті лояльної Москві частини православної Церкви, що залишилася в країні. На його думку, єдине, що може протипоставити Кирило церковному сепаратизму, — де-факто розширити київську автономію єпархії, зокрема, в економічній сфері.

ДО РЕЧI

Релігійні лідери України застерігають патріарха Кирила від політичних заяв

Про це йдеться у заявах предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату, патріарха Київського і всієї Русі-України ФІЛАРЕТА (ДЕНИСЕНКА), митрополита УАПЦ МЕФОДІЯ та глави Української греко-католицької церкви, верховного архієпископа, кардинала Любомира ГУЗАРА з нагоди візиту в Україну глави РПЦ патріарха КИРИЛА.

У заяві патріарха ФІЛАРЕТА зазначається: «У Московського патріарха в Україні є паства, яка визнає його своїм духовним пастирем. І ми шануємо право Російського патріарха молитися разом з паствою, проповіддю та спілкуванням настановляти її в християнських чеснотах. Адже конституційне право на свободу совісті й віросповідання, рівність всіх конфесій перед державним законом — важливі здобутки української демократії, які всі ми маємо поважати й відстоювати».

На думку предстоятеля УПЦ КП, «разом з церковними справами Російський патріарх буде прагнути облаштувати і справи політичні». «Бо хоча на патріаршому престолі Москви владика Кирил перебуває лише півроку, насправді саме він як керівник відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату протягом останніх майже двадцяти років значною мірою провадив політику РПЦ щодо України. Саме на ньому лежить велика частина відповідальності за розділення Української церкви в 1992 році й за те, що воно триває й досі. Він несе відповідальність за використання структур Московського патріархату в Україні як знаряддя російської державної політики», — застерігає патріарх ФІЛАРЕТ, повідомляє Unian.net.

«Виступи й заяви патріарха Кирила щодо України переконують — він їде до нас не тільки для того, щоб служити й молитися. Він їде продовжувати ту справу, яку звершував два останні десятиліття. Він їде пропагувати політичний проект інтеграції України в Росію, пропагувати повернення до тієї єдності під владою Кремля, якої, з благословення Божого і з волі народу, Україна позбулася у 1991 році. В устах патріарха Кирила, як і в устах багатьох російських політиків, цей політичний проект може мати різні назви: «Свята Русь — Росія, Україна й Білорусь», «історична Русь», «східнослов’янська цивілізація», «єдність православних народів». Але під різними назвами криється одна сутність — позбавлення України її незалежності», — стверджує глава УПЦ Київського патріархату.

«На підставі Апостольських правил та інших церковних канонів, історичних прецедентів та традицій Церкви кожен православний народ, що має політичну незалежність і власну державу, має право на свою Помісну, тобто автокефальну, адміністративно незалежну Церкву. Сама Російська церква є і Помісною, й автокефальною, проте вперто не визнає права на такий статус за Церквою українською, хоча християнство прийшло в землі нинішньої Росії з Києва, а не навпаки», — заявляє Святійший Філарет.

Він підкреслює: «Ми не пропагуємо ненависті до росіян чи Російської держави, як нам це закидають опоненти. Ми лише критично ставимося до дій нинішньої російської політичної та церковної влади, що прагне позбавити Україну незалежності. Український і російський народи ми вважаємо братніми народами, які повинні жити в мирі, як добрі сусіди. Ми маємо багато спільних сторінок історії, ми є носіями схожих мов і близьких культур. Між нами не повинно бути ворожнечі й протистояння».

У свою чергу предстоятель Української автокефальної православної церкви митрополит Мефодій (Кудряков), звертаючись до пастви та духовенства, закликав їх «з розумінням та толерантністю поставитися до високого церковного гостя, який подорожуватиме Україною». Митрополит Мефодій також висловив очікування, які покладає на візит Московського патріарха. «Ми молимось, аби ця проща до святої київської землі стала для нового предстоятеля Руської церкви точкою відліку для вироблення нової — вільної від ідеологічних стереотипів — позиції Московського патріархату стосовно українського церковного питання», — йдеться у заяві предстоятеля УАПЦ.

Митрополит Мефодій у заяві також визначив своє бачення можливості подолання розколу між християнами України, зазначивши, що патріарх Московський під час візиту в Україну також зможе переконатися в тому, що «єдиним реальним шляхом подолання розколу є повноцінний міжюрисдикційний діалог та створення в Україні єдиної Помісної православної церкви».

Глава УГКЦ кардинал Любомир (Гузар), коментуючи візит в Україну патріарха Московського і всієї Русі Кирила, зазначив: «Він приїжджає до віруючих, які йому доручені, й це дуже природно. Українська православна церква під керівництвом Блаженнішого митрополита Володимира радіє його приїзду. Вони з ним тісно пов’язані. Він — предстоятель, патріарх, і це радісний момент для віруючих цієї Церкви. Але ми повинні запитати себе: він приїжджає відвідати Україну чи відвідати своїх віруючих?».

За словами патріарха Любомира: «Ми радіємо за наших братів, членів УПЦ (МП), що їх відвідує їх глава, але мене особисто або нашу Церкву такий візит мало торкається. Якщо хтось хоче піти послухати його, помолитися з ним, у мене немає для наших віруючих жодних застережень. Сам візит — нормальна церковна практика».

На думку кардинала Любомира, небезпека полягає в тому, що Українська православна церква може стати знаряддям, за допомогою якого Росія хотіла б не допустити повної самостійності України. «Не є таємницею те, що Росія хоче зберегти Україну під своїм впливом, що вона не погоджується з нашими прагненнями як держави і як народу. Адже ми, як я це бачу, прагнемо бути хорошими сусідами, співпрацювати, поважати один одного, але як партнери — не як частина Росії, а як незалежна Українська держава, що має такого сусіда, як Російська держава, з якою торгує, обмінюється інтелектуальними й іншими дарами, але при цьому зберігає свою ідентичність. Якщо Церква, не дай Боже, стане засобом утримання України як частини Російської держави, то це дуже небезпечна гра. На мій погляд, Церква не повинна цього робити. Церква в Україні повинна бути українською, хоча вона й співпрацює з Московським патріархатом».

КОМЕНТАРIІ

Мирослав МАРИНОВИЧ, правозахисник, публіцист, релігієзнавець, віце-ректор Українського католицького університету:

— Зараз важко робити остаточні висновки, тому що це перший візит патріарха Кирила до України, який тільки недавно обійняв свій пост. Сьогодні лише окреслюються певні лінії його зовнішньої політики. Дуже багато буде залежати від того, як буде відбуватися сам візит. Можна припустити, що Москва буде зацікавлена в тому, щоб кажучи жаргонною мовою, «застолбить участок». Тобто утвердити свої інтереси в українському церковному полі. Я думаю, що вони й надалі будуть говорити про канонічну територію Московського патріархату, на яку інші християни мали б не «потикатися».

На сьогодні, я не бачу в позиції МП якихось радикальних зрушень, які б дали підставу говорити про зміну позиції щодо України. Можливо будуть змінені акценти, риторика, але суть політики РПЦ, на превеликий жаль, залишиться колишньою. Кажу на жаль, бо я переконаний, що Москва має свої законні інтереси в Україні, оскільки в нашому суспільстві є суттєва частина українських християн, для яких саме Московський патріарх є авторитетною, духовною особою. Тому ми мусимо шанувати позицію українських прочан. Але, я хотів би, щоб ці інтереси були залагоджені в цивілізований спосіб — не через порушення прав, а гармонійно поєднуючи інтереси всіх християн, які перебувають в Україні.

Георгій КОВАЛЕНКО, протоієрей, прес-секретар Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира:

— Головна мета візиту — участь у богослужінні та відвідання українських міст. Що стосується тих нечисленних пікетів незгодних із візитом, то це їх право. Я вважаю, що в нас у країні не забороняється висловлювати свою думку. Інша річ, коли представники Української автокефальної церкви та церкви Київського патріархату закликали своїх вірних не брати участь в таких заходах — це неправильно. Крім цього, в образі пікетувальників ми маємо справу не з релігійними організаціями, а з політичними, які намагаються зробити собі якусь політичну рекламу.

Якщо говорити про самостійність українського православ’я, то спочатку йому треба об’єднатися. Коли ми обрали Кирила патріархом, висловлювалися сподівання, що він саме та людина, за допомогою якої можна вирішити питання встановлення єдності українського православ’я. І, дійсно, предстоятель РПЦ патріарх Кирил підтримує митрополита Володимира в цьому питання. Повторюся, що поки питання стоїть не в статусі, а в єдності українського православ’я. На сьогодні у нас існує декілька варіантів об’єднання, але кожна сторона наполягає на своєму, а це деструктивний шлях. Ми постійно ведемо діалог із представниками неканонічних церков, у тому числі із владою, яка має свій варіант, але результату поки немає.

Василь ЖУКОВСЬКИЙ, декан гуманітарного факультету Національного університету «Острозька академія», настоятель храму преподобного Федора Острозького УПЦ (КП):

— До візиту патріарха, без сумніву, сьогодні прикута велика увага української та міжнародної громадськості. Зрозуміло, що приїзд патріарха на Україну, де знаходиться найчисельніша православна спільнота, яскраво свідчить про прагнення патріарха бачити українське населення і надалі частиною Московського патріархату.

Водночас дуже хотілося б, щоб патріарх Кирило, перебуваючи в Україні зрозумів, що існує незалежна держава Україна і в ній повинна бути своя помісна православна церква, яка б займалася власними душпастирськими проблемами.

Візит патріарха Московського і всієї Русі Кирила до України має посприяти об’єднанню українських церков, тому що постійна міжконфесійна боротьба між ними знекровлює українське православ’я. Вона не дає вирішувати багато проблем морального, соціального, політичного характеру. Крім того, хотілося б, аби патріарх Кирило став тією особою, яка б допомогла утвердити потенціал православ’я, сприяла росту його популярності, адже сьогодні православ’я поступово втрачає свій потенціал, воно старіє і стає тим осередком, з якого нерідко черпає своїх прихожан протестантизм, мусульманство та інші релігії.

Сьогодні ми бачимо наскільки світ стає аморальним — розповсюджується гомосексуалізм, лезбійство, одностатеві шлюби, наркоманія, алкоголізм,— словом маса проблем, на яких має сконцентруватися православ’я. А зробити це православ’я зможе тоді, коли в Україні буде сильна помісна українська церква, яка співпрацюватиме з Московським патріархатом.

Хотілося б, щоб візит Патріарха Кирила носив конструктивний характер, щоб патріарх Кирило знайшов порозуміння і з владними структурами України, і з православ’ям Київського патріархату.