Політичний заповіт «широкого вжитку»?

Перипетії блокування й переблокування в середовищі національно-демократичних партій стають щораз все більш заплутаними. Так важко, наприклад, розібратися з терміном «правиця», який присвоюють собі по черзі досить різні організації та об’єднання. Оскільки всі ці процеси так чи інакше зачіпають Народний рух України, «День» звернувся за коментарем до керівника апарату НРУ Сергія Конєва. — Пане Сергію, як би ви оцінили дії ваших побратимів по передвиборному блоку з партії «Реформи і Порядок»? — Оцінку останнім вчинкам як лідерів ПРП, так і «перебіжчиків» із Руху, а саме Михайла Косіва, Олени Бондаренко і Тараса Чорновола мають дати обидві партії, котрі перебувають в блоці, який ніхто не розривав. Я можу наголосити лише на двох моментах — намаганні «приватизувати» марку Народний рух і блюзнірському використані в особистих цілях імені загиблого лідера руху В’ячеслава Чорновола.
— Щодо рухівської марки, то процес боротьби за неї розпочався ще за житття В’ячеслава Чорновола. А ось про його «політичний заповіт» останнім часом, доводиться чути все частіше.
— Я був довіреною особою В’ячеслава Чорновола ще на виборах Президента в 1991 роцi й можу впевнено стверджувати, що у В’ячеслава Максимовича не було заповіту в буквальному розумінні. Він до останньої миті життя був сповнений планів і аж ніяк не прагнув підводити якусь риску в своїй діяльності на зразок заповіту.
— Що ж тоді цитують «істинні чорноволівці»?
— Лукавство і цинізм деяких політиків часом просто вражають. У кожного з них на озброєнні є «цитатник» В.Чорновола, використовуючи який без урахування контексту, місця й часу події, можна виправдати будь-який сумнівний вчинок, дрібнопартійну кон’юнктуру видати за національний інтерес, меркантильні зазіхання — за справу державної ваги. Паратизували на авторитетові живого В’ячеслава Максимовича, не залишають у спокої і після смерті. Виявляється сьогодні можна руйнувати Народний рух України спільно з побратимами із ПРП... посилаючись на заповіт В’ячеслава Чорновола, та ще й підкреслювати, що це робиться в ім’я збереження Руху і зміцнення блоку НРУ — ПРП — КУН. А ставити поруч портрети Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола і Юлії Тимошенко, як це роблять ватажки ПРП із Форуму нацпорятунку — це теж заповіт В’ячеслава Чорновола? Треба збагнути, що ім’я Чорновола належить сьогодні всій Україні, й намагання принизити його до рівня політичного «ширпотребу» для задоволення чиїхось амбіцій чи сумнівної кон’юнктури все одно залишаться марними.