Поляки дізнаються про своїх «стукачів»
Через десять років після краху комуністичного режиму Польща дозволила своїм громадянам отримати про себе інформацію в архівах таємної поліції. Попри демонстративне рішення польської влади допустити колишніх жертв переслідувань до колись секретних досьє, що мало б означати її відкритість і неупередженість, низка обмежень усе ж таки лишається. Очевидно, передусім тому, що польська влада побоюється непрогнозованих дій з боку колишніх репресованих комуністичним режимом. Аби отримати доступ до файлів польським громадянам доведеться пройти тестування з приводу того, чи мають право вони користуватися матеріалами архівів. Займатиметься перевіркою вдаваних і справжніх репресованих Національний інститут пам’яті. Саме він і вирішуватиме, чи є прохач таємних матеріалів жертвою політичних репресій, а також чи потрібно йому надати доступ до власної справи. Перестороги польської влади цілком зрозумілі, адже здебільшого прохачів матеріалів цікавить інформація про те, хто ж таки писав на них доноси. Спрогнозувати дії колись постраждалих, озброєних такою інформацією, досить важко. Уявіть собі, скажімо, що постраждалий дізнається про «стукача», який досі працює на спецслужби. У цьому разі не можна й виключити розгорання справжніх політичних скандалів. Так лідер «Солідарності» Маріан Кшаклєвськи пообіцяв оприлюднити всі здобуті дані в архівах через Інтернет. А Стефан Несьоловськи, колишній антикомуніст і нинішній парламентарій заявив, що коли з’ясується, нібито на нього доносили теперішні чільні представники влади, то він вимагатиме їхньої відставки. Перші рішення про доступ до архівів прохачі, вочевидь, отримають ближче до червня, повідомило Бі-Бі-Сі. Проте працівники Інституту пам’яті підготували список із двадцяти осіб похилого віку, які можуть ознайомитися зі своїми справами вже зараз. Серед них — 78-річний міністр закордонних справ Владислав Бартошевськи, який пережив Освенцім, а згодом під кінець 70-х — переслідування комуністичного режиму.
