Повернення «ковбаси»
Порахували — хто розплачеться, а хто зрадіє. Свій рахунок новому парламенту пред’явить і економіка. Чи зможе парламент створювати умови для того, щоб люди могли нормально і легально заробляти? Чи не дуже захопляться депутати-бізнесмени (яких багато у партійних та блокових списках) лобіюванням свого бізнесу? Результати виборів показали, що протестного електорату не стало менше — просто голоси Вітренко та Симоненка «перехоплені». Швидше за все, Морозом та Тимошенко. «Ковбаса» повертається — тільки тепер уже не за два двадцять, а набагато дорожче.
Найбільшу кількість голосів на виборах до Верховної Ради України у багатомандатному загальнодержавному окрузі після підрахунку майже 100% голосів набрав блок Віктора Ющенка «Наша Україна», який отримав 23,53% голосів виборців. На другому місці — Компартія України з 20,04%, на третьому — блок «За єдину Україну!» з 11,98%, на четвертому — Блок Юлії Тимошенко з 7,20%, на п’ятому — СПУ з 6,94%, на шостому — СДПУ(О) з 6,24% голосів виборців. Таку інформацію з посиланням на офіційний сайт ЦВК повідомило агентство Інтерфакс-Україна. Таким чином, до парламенту проходять 6 партій та блоків.
Однак багато виборців віддали свої голоси й іншим 27 партіям та блокам. За 4-відсотковим бар’єром залишилися Блок Наталії Вітренко з 3,22%, Всеукраїнське політичне об’єднання «Жінки за майбутнє» з 2,11%, блок «Команда озимого покоління» з 1,99%, Комуністична партія (оновлена) з 1,4%, Партія зелених України з 1,29%, партія «Яблуко» з 1,15%, блок «Єдність» з 1,01% голосів виборців. Менше 1% голосів отримали блок «Демократична партія України — партія «Демократичний союз» (0,88%), партія «Нова генерація» (0,77%), Російський Блок (0,7%), блок «ЗУБР» (0,43%), Комуністична партія робітників і селян (0,41%), Селянська партія (0,38%), Партія реабілітації важкохворих України (0,35%), Всеукраїнська партія трудящих (0,34%), партія «Всеукраїнське об’єднання християн» (0,28%), Соціал-демократична партія (0,26%), блок «Народний Рух України» (0,15%), блок «Проти всіх» (0,11%), Українська морська партія (0,11%), партія «Нова сила» (0,1%), Народна партія вкладників і соціального захисту (0,1%). Абсолютними аутсайдерами виборчої кампанії у справі виборів до парламенту можна назвати партію «Християнський рух» (0,09%), партію «Справедливість» (0,08%), Українську національну асамблею (0,04%), блок Української партії та партії «Новий світ» (0,04%), Ліберальну партію (оновлену) — 0,03%.
Голоси партій, які не подолали 4-відсотковий бар’єр, згідно із законом про вибори народних депутатів, складуть так званий загальний бонус, який пропорційно розподілять між політичними силами, що перемогли. Тобто додатково до завойованих мандатів народної довіри блок «Наша Україна» та КПУ отримають можливість провести до парламенту ще 14-15 своїх депутатів, блок «За єдину Україну!» — близько 12, блок Юлії Тимошенко та СПУ— 4-6, СДПУ(О) — 4-5. Тобто голоси когось із наших зневірених співгромадян, можливо, отримає блок влади чи політики, для яких пріоритетом навряд чи будуть податкова реформа, створення умов для нових робочих місць та виведення економіки з тіні.
Тим часом багато які продукти значній частині наших співгромадян просто недоступні. Прожитковий же мінімум, визначений парламентом на поточний рік на основі середніх споживчих цін і тарифів у країні, для працездатної людини становить 365 грн. на місяць. У той же час, за словами радника Президе нта України, доктора економічних наук Елли Лібанової, мінімальна заробітна плата, встановлена законом, становить 140 грн., а середня зарплата по країні у лютому становила 328,8 гривнi. Для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум визначено на рівні 268 гривень, у той час як середня пенсія в Україні (з урахуванням квітневого підвищення), як повідомили кореспонденту «Дня» Михайлу ЗУБАРЮ у прес-центрі Міністерства пра ці та соціальної політики, становить 138 грн. Хотілося б, щоб про ці цифри пам’ятали новообрані депутати. Які, включаючи комуністів i «борцiв з олiгархами», ось-ось почнуть розподіл парламентських, і, не виключено, міністерських портфелів.
КОМЕНТАР
В’ячеслав КРЕДИСОВ, Голова правління Всеукраїнського об’єднання підприємців «Нова формація»:
— Упевнений, що новий парламент не скоро візьметься за вирішення економічних питань. Насамперед, як це у нас, на жаль, прийнято, розглядатимуться політичні питання: розподілятимуться місця в комітетах Верховної Ради, уряді і т. ін. Чекати ж системного реформування економіки від нового парламенту, на мій погляд, дуже проблематично. Передусім тому, що політичні та фінансові інтереси у нас — одне і те ж. Витративши серйозні кошти на те, щоб потрапити до парламенту, депутати будуть прагнути отримати політико-економічні дивіденди. Доля рядових підприємців навряд чи їх турбуватиме.
