Прем’єра без режисера
У Київському театрі драми й комедії ще один учень збунтувався проти вчителяУчора в одному із найпопулярніших столичних театрів — на Лівому березі Дніпра — відбулася остання цього року прем’єра — «Ідеальний чоловік» Оскара Уайльда. Іронічна салонна комедія англійського денді й парадоксаліста повинна була б, за ідеєю, підняти, принаймні виконавцям, передноворічний настрій. Однак свято потьмарено скандалом...
Постановник спектаклю Олександр Балабан після генеральної репетиції спектаклю неабияк посварився з художнім керівником театру, своїм колишнім педагогом Едуардом Митницьким, а слідом розповсюдив заяву для преси, в якій відмовляється від авторства спектаклю й звинувачує свого вчителя у волюнтаристському втручанні в його «режисерський малюнок».
Коментуючи цей випадок для «Дня», і директор театру Віктор Олифіренко, і сам Едуард Маркович одностайно казали про скандальний характер самого режисера. Однак аргумент лідерів «лівобережців» все-таки не здається переконливим.
У театрі ніхто, природно, не застрахований від невдач, та, чесно кажучи, у послужному списку Олександра Балабана не так багато робіт, які можна було б назвати безумовними художніми успіхами. Але ж випадок із «Ідеальним чоловіком» аж ніяк не винятковий. «День» уже писав про конфлікт, який виник навесні у зв’язку з випуском на цій же сцені «Венеціанського мавра» в режисурі Юрія Одинокого. Тоді, як і тепер, керівництво театру вважало за краще пояснити його зарозумілістю й гарячністю режисера. Причина ж конфліктів, на наш погляд, абсолютно в іншому: в організаційній системі театру, де художній керівник, відповідаючи за весь репертуар, вважає не просто своїм правом, а обов’язком формувати його винятково відповідно до власних художніх уявлень. Нове ж режисерське покоління вище за все цінує власну творчу індивідуальність. Зіткнення, таким чином, стають неминучими.
№252 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Учора в одному із найпопулярніших столичних театрів — на Лівому березі Дніпра — відбулася остання цього року прем’єра — «Ідеальний чоловік» Оскара Уайльда. Іронічна салонна комедія англійського денді й парадоксаліста повинна була б, за ідеєю, підняти, принаймні виконавцям, передноворічний настрій. Однак свято потьмарено скандалом...
Постановник спектаклю Олександр Балабан після генеральної репетиції спектаклю неабияк посварився з художнім керівником театру, своїм колишнім педагогом Едуардом Митницьким, а слідом розповсюдив заяву для преси, в якій відмовляється від авторства спектаклю й звинувачує свого вчителя у волюнтаристському втручанні в його «режисерський малюнок».
Коментуючи цей випадок для «Дня», і директор театру Віктор Олифіренко, і сам Едуард Маркович одностайно казали про скандальний характер самого режисера. Однак аргумент лідерів «лівобережців» все-таки не здається переконливим.
У театрі ніхто, природно, не застрахований від невдач, та, чесно кажучи, у послужному списку Олександра Балабана не так багато робіт, які можна було б назвати безумовними художніми успіхами. Але ж випадок із «Ідеальним чоловіком» аж ніяк не винятковий. «День» уже писав про конфлікт, який виник навесні у зв’язку з випуском на цій же сцені «Венеціанського мавра» в режисурі Юрія Одинокого. Тоді, як і тепер, керівництво театру вважало за краще пояснити його зарозумілістю й гарячністю режисера. Причина ж конфліктів, на наш погляд, абсолютно в іншому: в організаційній системі театру, де художній керівник, відповідаючи за весь репертуар, вважає не просто своїм правом, а обов’язком формувати його винятково відповідно до власних художніх уявлень. Нове ж режисерське покоління вище за все цінує власну творчу індивідуальність. Зіткнення, таким чином, стають неминучими.
№252 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
